Відомий підприємець Віктор Нусенкіс, який кілька років тому переніс центр своєї діяльності до Росії, нещодавно втратив найважливіший актив - вугільну компанію "Зарічна". Імовірно, подібна доля спіткає групу "Донецьксталь", яка поки що належить Нусенкісу.
"Если друг оказался вдруг"
"Московский Комсомолец" опублікував розслідування, присвячене обставинам придбання "Зарічної" концерном "Уралвагонзавод". Покупцем холдингу, до якого, окрім кузбасівських шахт, належить ряд інших структур, стало дочірнє підприємство концерну - компанія "УВЗ-Логістик". Автор публікації досліджував питання - у чому сенс придбання активу, обтяженого боргами в обсязі близько мільярда доларів. На додаток, за права на "Зарічну" бореться колишній партнер Нусенкіса - Геннадій Васильєв, ще один виходець із Донеччини, колишній генпрокурор України і депутат ВР від Партії регіонів.
Відповідь на ці запитання підказує структура власності "УВЗ-Логістик". Виявляється, компанія тільки на 50% контролюється державним "Уралвагонзаводом", а друга половина належить приватним фірмам. Власниками однієї з них є топ-менеджери різних структур "Уралвагонзаводу", власники другої - невідомі бенефіціари кіпрських офшорів. Тож висновок - усі ризики і тягар можливих утрат, пов'язані з купівлею ВК "Зарічна" у Нусенкіса, лягають на російський бюджет, а всі "вершки" зніматиме вузьке коло "зацікавлених осіб".
Але це тільки частина картини. Ми тепер уявляємо, чому "Зарічну" купив "Уралвагонзавод". Але навіщо її продав Віктор Нусенкіс? Який його зиск із угоди? Відповідь не така проста, як видається. Борги? Але кого цим тепер здивуєш? "Зарічна" - сучасне вуглевидобувне об'єднання, що щорічно постачає на експорт майже 10 млн т енергетичного вугілля. Підприємству цілком до снаги обслуговувати свою заборгованість. Позови Геннадія Васильєва? Але Нусенкіс живе і працює в Росії з 1997 року, а Васильєв - чужинець, яких російська судова система вочевидь недолюблює.
Проте в лютому ситуація різко змінилася. Тоді стало відомо, що Васильєв заручився підтримкою російського консорціуму "Альфа-груп". Альянс суперника з потужною структурою, що здобула чимало перемог у корпоративних конфліктах, змусив нервувати Нусенкіса, який у свою чергу заходився шукати партнерів. І знайшов.
Шоу уральських пельменів
Майже водночас зі звісткою про співпрацю Васильєва з "Альфою" "Уралвагонзавод" виступив із заявою про заснування спільного підприємства із "Зарічною". Зрозуміло, що ніякого СП ніхто створювати не думав - це був "месидж", адресований, передусім, судовим органам: мовляв, усвідомте, з ким маєте справу. І варто сказати, що слідом за цим Нусенкіс дивним чином виграв кілька судів.
Але за допомогу потрібно платити, і платити довелося, як то кажуть, по повній програмі. У квітні "Зарічна" уклала з "УВЗ-Логістик" договір транспортної експедиції, в якому передбачена кабальна для вугільників ставка вантажоперевезень: тариф Російської залізниці + 7%. Далі була укладена угода, згідно з якою "Зарічна" зобов'язалася з травня 2013 року по грудень 2015-го постачити компанії UVZ International 3 млн т вугілля. Тобто 20% усього видобутку кузбасівський холдинг зобов'язаний продавати люксембурзькій "дочці" "Уралвагонзаводу". При цьому UVZ International внесла передоплату у розмірі $80 млн, на незакриту частину якої нараховують і щомісяця виплачують відсотки за ставкою 6,5% річних.
За першим договором як заставу Нусенкіс запропонував 100% акцій ВАТ "Шахтоуправління "Анжерське", за другим - 49% акцій ВАТ "Шахта "Зарічна", головного підприємства холдингу. Так "Уралвагонзавод" виявився одним із провідних заставодержателів і кредиторів "Зарічної", та ще й отримав право диктувати шахтарям, кому продавати і чим перевозити вугілля.
Логічним розвитком ситуації стало укладання в серпні попереднього договору купівлі-продажу ВК "Зарічна". "Уралвагонзавод" придбав активи Нусенкіса за 660,5 тис. руб. Звідки взялася така скромна сума? Невже все з'їли борги? Сумнівно. Рік тому компанію оцінювали в $1,5 млрд; наприклад, кожен очисний комплекс коштує кілька мільярдів рублів, а їх у компанії 11. І це не рахуючи надприбуткового морського терміналу в латвійському Вентспілсі й інших привабливих активів.
Найімовірніше, символічна ціна свідчила про символічність угоди. Нусенкіс розраховував, перечекавши бурю за широкою спиною "Уралвагонзаводу", і надалі втією чи тією мірою контролювати свій бізнес. Але він прорахувався, бо занадто довірився партнерам, вхожим до важливих кремлівських кабінетів. На "Уралвагонзаводі" не думали ділити із будь-ким владу і гроші. На "Зарічній" провели зачистку, позбулися Нусенкісівських кадрів. Підприємство заполонили варяги: кістяк нової управлінської команди становлять представники Новокузнецького вагонобудівного заводу, дружнього до УВЗ.
На черзі Донецьк?
По суті, "Уралвагонзавод" здійснив м'яке рейдерське захоплення "Зарічної", скориставшись із проблем власника компанії, якому, втім, залишається нарікати тільки на самого себе. Проте навряд чи на цьому історія завершиться. Сьогодні на порядок денний виходить інше питання - чи не спіткає доля російського холдингу український актив Віктора Нусенкіса - групу "Донецьксталь", до якої входять металургійне підприємство в Донецьку, Ясинівський і Макіївський коксохімічний заводи, шахтоуправління "Покровське".
У керівника "Уралвагонзаводу" Сієнка вже є досвід "гри м'язами" в Україні: на металургійному ринку добре відомо, що це він фактично закрив для "Дніпроспецсталі" постачання до Росії, після того як керівництво підприємства не змогло "правильно домовитися" щодо співпраці.
Не виключено, що "Уралвагонзавод", уподобавши робити придбання, постарається прибрати до рук донецький холдинг, у якого, як і в "Зарічної", зараз непрості часи. Буквально днями міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's знизило кредитний рейтинг "Донецьксталі", відзначивши, що компанії найближчі два роки належить рефінансувати зобов'язання обсягом близько $365 млн. Третій квартал "Донецьксталь" закінчила зі збитком 51,6 млн грн, хоча ще в першому півріччі майже на таку суму - 53,4 млн грн - підприємство отримало прибуток.
Між тим "Уралвагонзавод", черпаючи щедрою рукою кошти з російської казни, заходився скуповувати вугільні активи, які дедалі дешевшають. До "Зарічної" вже додалася Західносибірська вугільна компанія. Вугілля і кокс "Донецьксталі" будуть у цій колекції зовсім не зайві, як і металургійна продукція. Що до Віктора Нусенкіса, який ще кілька років тому входив до десятки найбагатших людей України, то йому, певно, залишається згадувати старого вірша: "Не сетуй, хозяйка, и будь веселей - сама ж ты впустила веселых гостей!" За найгіршого для нього результату розгляду із Геннадієм Васильєвим колишній господар "Зарічної", що стояв біля витоків одного з найбільших вугільних холдингів на пострадянському просторі, втрачав половину бізнесу. Тепер він ризикує позбутись усього.
2 
8759
Коментарі