В останні дні ціна нафти марки Brent встигла впасти нижче $ 50 за барель, трохи відіграти позицію і знову пірнути нижче півсотні доларів.
Про причини коливання ціни на нафту і довгострокові тенденції на ринку для Gazeta.ua говорить Михайло Гончар, президент Центру Глобалістики "Стратегія ХХІ"
Чому падають ціни на нафту?
- Причин декілька. Перше: в США міцнішає долар. Це не значить, що нафта не знижується, але ефект стає помітнішим. Друге: процес зняття санкцій з Ірану. Сама інформація про це налаштовує ринок на певні тенденції. Ринок очікує вихід додаткової нафти з іранських нафтосховищ. Третє: в Піднебесній відбувається падіння на фондовому ринку і уповільнення зростання китайської економіки. Разом це зменшує обсяги імпорту нафти. При тому, що очікування були протилежні. Четверте: в США продовжують нарощувати видобуток. Можливо, це за інерціє, але Америка все менше купує нафти на світовому ринку. Є також інформація про оновлення нафтових резервів США - частина нафти буде викинута на ринок. П'яте: очікування про негативний вплив війни в Іраку на виробництво нафти не справдились. Не дивлячись на бої між іракською арміє та ІДІЛ або курдами та ІДІЛ, видобуток нафти не зменшився, а навіть трохи зріс. Разом це перетворює тенденцію зниження ціни на тенденцію падіння.
Для України це добре?
- Так. Це нам на користь. Наприклад, ми купуємо газ. Так як ціни на газ прив'язані до цін нафту, то на нашу економіку це позитивно вплине. Правда, ефект відчуємо тільки в першому кварталі наступного року, якщо вести мову про імпорт з РФ. Падіння ціни серйозний важіль впливу на Москву. Ціна на нафту сильніше впливає на російську економіку, аніж санкції США та ЄС. Проводити агресивну зовнішню політику Кремлю ставатиме все складніше й складніше.
Який діапазон може бути?
- Думаю, може впасти до 40 доларів, а потім відіграватиме. Є прогнози й падіння до 20 доларів, але це вже екстремальні варіанти. Ймовірно, ринок то просідатиме нижче 50 доларів, то підніматиметься. Коливання будуть, але високих цін не буде.
Чому?
- Є глобальна тенденція. Якщо ми проаналізуємо історії цін, то побачимо певні закономірності. З 1973, коли арабські країни оголосили "нафтове ембарго" країнам, які підтримують Ізраїль у війні з Сирією та Єгиптом, до середини 1980-х були волотильні ціни, але переважно високі. З 1986 до 2000 року був період низьких цін. Кажуть, що тоді Саудівська Аравія та США так розвалили СРСР. Це, звісно, пропагандистське перебільшення. З кінця 1999 року до 2014 року був період росту і високих цін. Був обвал 2008-го, але ціна нафти швидко відскочила майже на попередні позиції. В 2014 році ми зайшли в період низьких цін на нафту. Як мінімум, це на десятиріччя. Думаю, будемо у діапазоні 40-60 доларів за барель. Тільки варто пам'ятати, що теперішній долар - це не долар 1973 року, він зараз значно дешевший.
Сланцева революція якусь роль відіграла в цьому роль?
- До сланцевої революції було концептуальне бачення серед експертів, що запаси нафти закінчується. Говорили про так званий Пік Хабберта (точка у часі, коли досягнуто максимального рівня видобутку нафти, після якого рівень видобутку починає зменшуватись – "Gazeta ua"). За ним людство має пройти пік видобутку, а далі наростатиме дефіцит нафти. Це провокувало зростання цін. Коли почалась сланцева революція, побачили, що її запаси значно вищі ніж традиційної нафти. Технології постійно вдосконалюються, собівартість падає. Сьогодні всі розуміють, дефіциту нафти не передбачається в наступні 40 років.
Екологічні рухи мають якесь значення?
- Так. Європейський союз націлився на побудови економіки, де споживання викопного палива зменшиться. Мова йде про нафту, газ та вугілля. Ринок споживання почав поступово змінюватись. У розвинутих країнах збільшується кількість гібридних і електромобілів, а це веде до того, що нафтопродуктів потрібно менше.
Коментарі
2