Над урвищем у пекло. Чи є ще шанс залагодити конфлікт на Близькому Сході

Угруповання "ХАМАС" погодилося на переговори по мирному врегулюванню конфлікту, але США діють за принципом "довіряй, та перевіряй". Чим це важливо для України, - розказує Gazeta.ua.

Ще один саміт миру

15 серпня у Катарі мали б відбутися мирні переговори між Ізраїлем та ХАМАС. Принаймні, вночі на 14 серпня угруповання дало згоду на участь у них. Але вдень змінило свою позицію - представник ХАМАС повідомив, що делегація не братиме участі у консультаціях у Катарі з припинення вогню у секторі Гази. Приводом стало рішення США виділити Ізраїлю зброї на 20 мільярдів доларів. Не менш тривожною для ХАМАС виявилося й нарощування американської військової присутності: у регіоні є 40 тисяч бійців і на додачу - авіаносна група "Авраам Лінкольн" та підводний човен з керованою ракетною зброєю. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер. Утім, на думку міністра оборони США Ллойда Остіна, у регіоні ще є шанс для дипломатичного врегулювання конфлікту. Війська Сполучених Штатів мають на меті захист Ізраїлю в разі провалу перемовин.

Чи є шанси

Зауважмо, так же синхронно діють наші стратегічні партнери і щодо російсько-української війни: спецоперація у Курській області мала на меті, як пояснили у Києві, покращити переговорні позиції України.

Представник ХАМАС у Лівані Ахмад Абдул Хаді щодо зриву переговорів у Катарі зазначив, що ізраїльський уряд веде переговори недобросовісно. Причому він натякнув на провину особисто прем'єра Беньяміна Нетаньяху: "Він не зацікавлений у досягненні угоди, котра повністю покладе край агресії, а скоріш, обманює, ухиляється, хоче продовжити війну і навіть розширити її на регіональному рівні".

Сполучені Штати, у свою чергу, коментуючи незадоволення ХАМАС поставками зброї Ізраїлю, зазначають, що їхнє рішення покращить здатність країни "реагувати на нинішні та майбутні загрози ворога". Однак зауваження на адресу ізраїльського прем'єра американська сторона поки не коментує.

Тим не менш, ХАМАС дало зрозуміти, що загалом від контактів по мирному врегулюванню не відмовляється.

Справа у Нетаньяху?

Справжньою причиною зриву переговорів кувейтська газета "Аль-Джаріда" називає розбіжності між Іраном, ХАМАС і "Хезболлою". За даними видання, 11 серпня в Ірані зустрілися представники Корпусу стражів Ісламської революції (КСІР - Іран), члени політбюро ХАМАС і лідер бойовиків "Хезболла" Фуада Шукра, а також ватажки ісламських ополчень, у тому числі - хусити.

КСІР закликав присутніх утриматися від відповіді Ізраїлю за ліквідацію ватажка ХАМАС Ісмаїла Ханії. Натомість ХАМАС, "Хезболла" та інші в різкій формі наполягали на негайному та масованому ударі "по сіоністах". Причому, якщо США допоможе Ізраїлю, то завдати удару і по них. Іранська сторона нібито у відповідь пояснила, що ця авантюра зіграє на руку Беньяміну Нетаньяху. У ХАМАС погодилися за умови, що Іран схвалить та допоможе ліквідувати самого Нетаньяху.

За чутками, ізраїльський прем'єр висунув нові умови буквально напередодні запланованих мирних переговорів у Катарі.

Інформаційні вкиди

Чутки підтвердило видання The New York Times, котре, з посиланням на отримані документи, стверджує, що ізраїльський прем'єр зажадав зберегти контроль над південним кордоном з Єгиптом ("Філадельфійський коридор"). Ця умова нібито не була передбачена "мирним планом Байдена", на підставі якого й мали домовлятися сторони конфлікту у Катарі 15 серпня. Канцелярія ізраїльського уряду спростовує висунення нових умов, натомість на травневих перемовинах саме ХАМАС внесло близько 29 змін. Окремі експерти на умовах анонімності припускають, що це звичайний "інформаційний шум" сторін конфлікту на випадок небажаних результатів зустрічей або відмови від них.

Але у ситуації є "чорний лебідь", яким виступає Іран. Ширилися чутки про бажання іранського представника взяти неформальну участь у зустрічі в Катарі 15 серпня. Постійний представник Ірану при ООН їх спростував, акцентувавши, що не має намірів пробувати увійти у процес і в майбутньому. Але і це може бути "інформаційним шумом", оскільки неофіційно Іран хотів бути на переговорах, повідомляла агенція Reuters. Більше того, держсекретар США Ентоні Блінкен відклав свій виліт на Близький схід через невизначеність Ірану, хоча планував відвідати Катар, Єгипет і Ізраїль.

Російський слід

Звісно, це не перший зрив переговорів на Близькому Сході. Консультації ще можуть відбутися. На подив, справжню причину такої ситуації реально знайти у Росії.

14 серпня Москву відвідав президент Палестини Махмуд Аббас. За офіційними повідомленнями російської сторони, говорили про арабо-ізраїльський та російсько-український конфлікти. Палестинський гість поскаржився, що США "натисли" на ООН, через це досі не було застосовано процедуру визнання Палестину державою, та не прийняла резолюцію на захист палестинців. Натомість заявив, що Іран хоче завдати удару по Ізраїлю, але Палестина "проти війни".

Водночас американська сторона закликає Туреччину, куди з Росії поїхав Аббас, вплинути на Іран і не допустити ескалації на Близькому Сході. За словами посла США в Туреччині Джеффа Флейка, Туреччина видається більш впевненою за США в тому, що масштабної ескалації на Близькому Сході найближчим часом не станеться.

Дипломатичні "гойдалки"

Картину дипломатичних "гойдалок" доповнює заява Китаю: представник КНР при ООН Фу Цун закликав США підштовхнути Ізраїль до якнайшвидшого припинення військових дій в Газі. Якщо додати до китайського вектору російські зв'язки з Палестиною, вимальовуються два блоки: США та союзники впливають на Іран та захищають Палестину, РФ - КНР дзеркально підтримують Палестину, але не конкретизують свою позицію по Ізраїлю.

На відміну від Китаю, Росія щодо конфлікту на Близькому Сході у делікатній ситуації, оскільки в Ізраїлі мешкає багато вихідців із РФ або Радянського союзу, а Кремль прагне утримати свій уплив на Глобальний Південь, отже, має підігрувати Палестині й Ірану.

Больова точка

І якраз Путіну може бути невигідним перемир'я на Близькому сході саме нині. У Кремлі дедалі більше занепокоєні бажанням США виробити універсальний алгоритм врегулювання збройних конфліктів. Наочним доказом ефективності мав стати Близький Схід, за яким, безумовно, була б російсько-українська війна. Але спецоперація ВСУ у Курську виявила справжнє зацікавлення Путіна у продовженні бойових дій в Україні.

Тому можна припустити, що аналогічні інтереси російська сторона має і на Близькому Сході. Адже саме бойові дії та неврегульовані конфлікти не дають зблизитися двом мегалбокам: колективному Заходу і Глобальному Півдню, хоча, до слова, саме це і мав на меті президент Ірану, говорячи про нормалізацію відносин країни.

Для України також важливо звернути увагу на інформаційні вкиди, котрими супроводжується спроба мирного врегулювання на Близькому Сході. Хоча конфлікти принципово різні, "інформаційний туман" запускається однаковими методами.

Попри все, США сподіваються - переговори відбудуться. Схоже, сторони тестують одна одну на стійкість.

×