Директор Інституту публічної політики Віктор Чумак торік уперше став народним депутатом. За підтримки партії "УДАР" він переміг у столичному окрузі №214 з-поміж 22 кандидатів. Обійшов колишнього секретаря Київради Олеся Довгого. Нині очолює комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Яке враження від Верховної Ради?
- Найперше враження — здивування цинізмом, з яким деякі депутати виконують свої обов'язки. На чорне кажуть біле, а на погане — добре. В особистих розмовах зауважують: "Ви можете говорити, що завгодно, а ми зробимо так, як нам треба". Цинізм у тому, що це потрібно їм, а не суспільству і країні.
Чим відрізняється нинішній склад парламенту від попереднього?
- Відмінності серйозні. По-перше, набагато сильніший кількісний і якісний склад опозиції. Є радикальна опозиція в особі "свободівців". Є "УДАР", який має ліберальні погляди на розвиток суспільства, пропонує зовсім інший порядок денний для політикуму. Є "Батьківщина", яка має багату політичну історію і досвід боротьби. І головне, що по найважливіших питаннях ми шукаємо спільні рішення.
Крім того, у парламенті нині великий відсоток мажоритарників. Вони відносно незалежні від влади, не прив'язані до політичних сил, тому можуть мати свою власну позицію. Особливо це побачимо на початку 2014 року, коли провали в економіці стануть очевидними. Мажоритарники розуміють, що рано чи пізно їм треба буде їхати в округи і звітувати перед своїми виборцями. Тому своїм голосуванням вони можуть схиляти шальки терезів у різні боки.
Які основні точки протистояння у Верховній Раді?
- Провладна більшість нав'язує нам протистояння. Але по великому рахунку точка протистояння одна — порядок денний країни на наступні 10-15 років. Ця точка може мати різні ознаки — політичні переслідування, корупційні закони тощо. Та головне зараз — визначити, куди рухатиметься країна.
Хто задає тон у парламенті?
- Безумовно, Партія регіонів намагатиметься грати першу скрипку. Вона є рупором, інструментом і пальцем президентської Адміністрації. Але на сьогодні є потужна опозиція, яка може говорити одним голосом. Я спочатку думав, що спікер Володимир Рибак зможе піднятися над бійкою і стане балансувати між різними політичними таборами. Але, на жаль, голосування за Арбузова і Сорокіна показало: вплив Адміністрації на голову Верховної Ради надзвичайний. Пізніше формуватимуться інші групи впливу. Ближче до виборів у Києві виникне столичне лобі. На кінець року, коли побачимо результати в економіці, з'являться групи впливу з оглядом на президентські вибори 2015 року.
Як викорінити "кнопкодавство"?
- З кожним днем я все більше впевнююся, що це зробити можна. Бо питання персонального голосування вже вийшло за стіни парламенту. Це є порядком денним країни. Позов Кличка до Рибака і "ударівців" до Верховної Ради щодо незаконного голосування щодо деяких кадрових призначень свою справу зробить. У цьому питанні опозиція має чітку спільну позицію. Можливо, більшість піде на якісь інші процедури, скажімо, визначити один день на тиждень для голосування.
Опозицію звинувачують, що вона легко віддала провідні комітети більшості.
- Ніхто нічого легко не віддавав. Були непрості переговори. Але у опозиції нема переваги, тому довелося йти на певні компроміси, щоб отримати максимально те, що можна.
Що очікувати на другій сесії парламенту?
- Усе залежатиме від головного питання - голосування. Якщо "регіонали" знову включать "піаніно", то буде жорстке протистояння. Якщо ж усі представники провладної більшості сидітимуть у залі, тоді буде конструктивна робота. Аби країна жила за законом, треба, щоб Верховна Рада сама виконувала закони і Конституцію. Це надпринципово. Тільки цим можна утвердити верховенство права у країні.
Коментарі
41