Милованова залишать, Аваков - стабілізатор. Що Зеленський робитиме з Кабміном

Все закономірно. Тільки-но вирішилась проблема з заявою про відставку прем'єр-міністра. Реально Гончарук не збирався йти. З його боку це був спосіб отримати показову підтримку президента, що і відбулося. Зеленський дав йому другий шанс, і цю тему закрили. Можливість відставки уряду розглядалася лише декілька днів. Ситуація була тимчасовою.

Тут відзначу одну важливу річ, яку, можливо, не всі розуміють досі. Насправді ні президент, ні Верхова Рада (а звільнити уряд може лише вона) до вересня не можуть відправити уряд Гончарука у відставку. Єдиний можливий варіант – добровільна відставка прем'єра.

Тому зараз обговорюють тільки можливі ротації. Скажу більше: навіть їх у найближчі тижні реалізувати неможливо.

Будь-які зміни в складі уряду має затверджувати парламент. І навіть питання про Резнікова (представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську. За повідомленням ЗМІ, Банкова бачить його керівником майбутнього Міністерства тимчасово окупованих територій. - Gazeta.ua), яке майже вирішене, навіть його реалізувати не можна. ВР почала розгляд законопроєкту про ринок землі. За регламентом, поки цей процес не завершать, всі інші питання розглядатися не можуть.

Законопроєкт має понад 4 тисяч правок. За процедурою, їхній розгляд займе багато часу. Як мінімум – не менше місяця. А можливо, і до кінця квітня. Так що з цієї суто процедурної причини жодні зміни у Кабміні найближчим часом неможливі.

Розмови почалися ще наприкінці грудня. Зеленський обіцяв, що після Нового року він оцінить кожного міністра, тих, робота кого його не задовольнятиме. Саме такий президентський аудит викликав чутки про ротації, напругу навколо уряду.

Інформація про співбесіди у президента підтверджується – так, зміни будуть. Одна вже відбулася – щодо міністра регіональної політики. Думаю, будуть ще.

Швидще за все, не стільки звільнятимуть (хоча одного-двох можуть поміняти). Більш імовірне призначення нових міністрів на нові посади. Може з'явитися новий віцепрем'єр з економічних питань, який відповідатиме за інвестиційну політику. Можуть з'явитися нові міністри через роз'єднання деяких міністерств.

Деякі міністерства, які об'єднали у процесі створення ниніщнього уряду, виявилися не дуже функціональними. Об'єднання виявилися штучні, не дали того ефекту, на який розраховували.

Багато хто каже: "Ну як же так? Що за дурня? То об'єднали міністерства, то їх роз'єднують". Насправді, подібне в історії України відбувається не вперше. Такі процеси були за часів Кучми, Ющенка, Януковича і Порошенка. Просто за Зеленського вони відбуваються набагато швидше. Він – людина зі швидким темпераментом, не хоче довго чекати. Якщо бачить, що якісь рішення себе не виправдовують, були помилковими, не чекає, а переглядає. Зокрема, і кадрові. Тут є певна колотнеча.

Рішення створити великі об'єднані міністерства було поспішним і непродуманим.

Логіка традиційна – думали, зекономлять кошти, менше бюрократичного апарату і тому подібне. Можливо, якась економія є, але виникають серйозні функціональні проблеми. Наприклад, щодо об'єднаного Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Напрями різні. Тому відновити Міністерство з питань тимчасово окупованих територій – правильно.

Швидше за все, восени можуть роз'єднати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, воно теж завелике. Питання аграрної та промислової політики потребує окремих керівників. Та ж історія з Міністерством культури, молоді та спорту. Щодо спорту буде державна агенція.

Ходить багато чуток, що нібито мінятимуть Милованова. Однак найближчим часом цього не відбудеться. У владній команді це навіть не розглядається. Так, Милованов – своєрідна людина, несподівані прояви поведінки, але проти його заміни Гончарук. Швидше за все, економічний напрям посилюватимуть не зміною Милованова, а призначенням нового віцепрем'єра. Працюватиме саме такий підхід.

Можуть поміняти міністрів, які виявились не дуже ефективними. Подейкують про міністра соціальної політики Юлію Соколовську, міністрів президентської квоти – оборони Загороднюка і закордонних справ Пристайка. Є певне незадоволення, президент хоче більш активної роботи.

Але мінятимуть тільки тоді, коли знайдуть заміну, узгоджену президентом і прем'єром. Тут грає принцип командності.

Не став би давати оцінок міністрам. До речі, критика щодо них у ЗМІ сьогодні є доволі часто політизованою.

Оцінювати немає сенсу. Треба дивитися на те, ким задоволений чи ні, в першу чергу, Зеленський. Ну, і Гончарук. Хоча теперішній прем'єр дуже обережний, більше виходитиме із оцінок і рішень глави держави. Президент вирішує, кого міняти.

Аваков має політичну гнучкість, пристосовується до конкретної ситуації. Саме це спрацювало, коли залишився при зміні уряду 2016-го. Тоді ж почала діяти політична вага Авакова. Він став ключовою фігурою, у якій є потреба. Порошенко хотів поміняти Авакова, але не вийшло. Тому що йому треба була коаліція із "Народним фронтом".

З іншого боку, Аваков має різноманітний вплив на окремі полісили, зв'язки з представниками великого бізнесу.

Чому зберіг посаду торік? Своєчасно оцінив політичні зміни. Один із перших. Ще під час президентської кампанії почав грати проти Порошенка. Розумів – епоха Петра Олексійовича закінчується. В обох і до того були складі стосунки. Аваков не стільки ставив на Зеленського, скільки грав проти президента-попередника. І ця ставка зіграла.

Зеленський оцінив те, що Аваков значною мірою нейтралізував адмінресурс Порошенка. До того ж формувався абсолютно новий уряд і потрібні були люди з досвідом, які б виконували функцію стабілізаторів. Тут саме політична вага Авакова і зіграла вирішальну роль.

Ні. Такі оцінки давати зарано.

Проблеми, які виникли, не стільки пов'язані з діяльністю уряду. Швидше за все, Нацбанку та об'єктивної ситуації із виплатою зовнішніх боргів. Наприклад, нестача надходжень до бюджету. Виплати за облігаціяхми внутрішнього державного займу вплинули на зміцнення курсу гривні та парадоксальним чином зменшили надходження до бюджету. Це не наслідок якихось рішень чи діяльності Кабміну.

Ризикнули піти на достатньо складне і неоднозначне рішення щодо земельної реформи. Жоден попередній Кабмін не наважувався цього робити. Хоча це рішення самого Зеленського.

Вдається утримувати стабільність – фінансову і соціально-економічну.

При всіх останніх урядах - Яценюка, Гройсмана, чую про дефолт. Це вже як якась мантра, яка повторюється.

Такі речі, як спад промисловості, періодично проявлялися останні 10 років. Після кризи 2008-го і зміни глобальної світової кон'юнктури на металургійну продукцію в Україні зменшується виробництво. Це теж об'єктивна тенденція, яка виникла не зараз.

У першу чергу, досвіду. По-друге, Кабмін дуже неоднорідний. Є міністри, які мають менеджерський хист і пройдуть випробування. А є такі, кому це не вдасться, вони слабкі управлінці. Їх призначили як експертів, а вони так і не стали потужними керівниками своїх відомств. Особливо молоді.

Ті самі, що і зараз. Економічне зростання, залучення інвестицій, реформи.

На поліпшення економічної ситуації, зростання добробуту громадян можна вийти лише через декілька років. Тут не те, що пів року, року буде замало, щоб це завдання виконати.

Завдання мінімум – погашення зовнішніх боргів. Від цього залежить фінансова стабільність.

Плюс модернізація системи управління. Чим займаються міністр Дубілет і віцепрем'єр Федоров.

Поточні завдання – наведення ладу із зарплатами і преміями урядовців і керівників держкомпаній, оптимізація структури відомств (скільки потрібно та яких міністерств). І соціалка – своєчасна виплата зарплат і пенсій, покриття боргів, оптимізація тарифів. Щодо останніх лишаються проблеми. Від виконання цих завдань і залежатиме доля уряду.