За два дні до візиту в Польщу Віктор Янукович дав інтерв'ю польським ЗМІ. Подаємо скорочений зміст розмови з українським президентом.
Чому візит відбувається лише після року Вашого приходу до влади?
— Насамперед, ми були і залишаємося з Польщею добрими сусідами та стратегічними партнерами. Наші відносини стають дедалі цікавішими для обох країн. Вони приноситимуть дедалі більше доброго. Польща — наш найбільший торговельний партнер у Центрально-Східній Європі. В розмовах з поляками ми почуваємось комфортно, ми друзі і партнери. Польські інвестиції до України перейшли за 1 млрд доларів. Співпрацею з Польщею зацікавлені й українські підприємці. Нас тут цікавить диверсифікація поставок нафти та газу, розбудова транспортних коридорів для енергетичної сировини, прикордонна співпраця та добудова до Польщі існуючого в Україні нафтопроводу Одеса-Броди. У 2010 році Україна досягнула політичної стабільності та розпочала реформи. Ми хочемо скористатись тут закордонним досвідом, у тому числі досвідом Польщі, яка є членом ЄС і пройшла дорогу, на яку Україна щойно ступає.
Прагнучи європейської інтеграції, Київ має робити не лише економічні реформи, але й прийняти спільні для ЄС демократичні засади. Українська опозиція, в тому числі Юлія Тимошенко, закидають Вам, що її переслідують...
— Не можна модернізувати держави, не борячись проти корупції та не намагаючись повернути авторитет закону. Слабка економіка, погані лікарні та школи не мають політичних кольорів. Треба зрозуміти, якщо ми йдемо до демократії, про яку найголосніше кажуть люди, що підтримують корупцію, то відповідальність повинен понести кожен. Немає значення, хто ці люди. Рішення в їхніх справах ухвалюють суди. Ми мусимо пройти цей шлях. Наші дії привели до обмеження бюрократії, але й викликали незадоволення. Ми знали, що опір з'явиться, бо невдоволення — це природній стан бюрократії.
А чому Ви не проводили реформ, коли двічі були прем'єром?
— Я тоді не мав можливості діяти самостійно. Я працював з коаліційними урядами. Я ніколи не був главою держави і сам проти бюрократії боротись не міг. Те саме з корупцією. Вона пов'язана з виведенням економіки зі старої моделі, з реформуванням адміністрації. Як можуть бути задоволені сьогоднішні чиновники, якщо лише в Кабміні за часів попередньої влади було 1100 працівників, а сьогодні — близько 600? Їх же годує держава.
Як Ви поясните те, що з реалізацією проектів з підготовки України до Євро-2012 працюють здебільшого фірми з Донецька, звідки походить нинішня політична еліта?
— Не має значення, хто попадеться на корупційних схемах. Таких людей ми не ділимо на своїх та чужих. Мине час і ви переконаєтесь, що представники нинішньої влади не йтимуть шляхом корупції. Кого впіймають, той сидітиме.
Ви походите з села Януки в Білорусі, де збереглися хрести з прізвищем Янукович...
— Мій дід і прадід були литовськими поляками та католиками. Мій батько народився вже на Донбасі, одружився з росіянкою і вже був відірваний від тієї землі. Однак, діди і прадіди походили з тих областей. Моя бабця розповідала, що народилась у Варшаві. Коли померла її мати, то батько одружився з литовською полькою, і вони переїхали до Вільнюса. Звідти під час революції переїхали до Вітебської області, до села Януки. Коли я був у Білорусі, знайшов це село і відвідав його.
Перед останніми тамтешніми виборами Ви зичили перемоги Лукашенкові? Як відреагували на його брутальну розправу зі своїми опонентами?
— Ситуація в Білорусі специфічна. Ніхто не мав сумніву, що Лукашенко виграє ці вибори. Він мав неабияку підтримку, про що ми знали. Мені здавалось, що Лукашенко останнім часом був дуже гнучкий, зокрема з опозицією. Що змінився на краще. І був здивований подіями в Білорусі. Мені здається, що Лукашенко дещо перегнув. У тому становищі його підвели власні спецслужби. Проте я вважаю, якби він міг повернути час, то сьогодні цього б не зробив.
А Ви вірите українським спецслужбам?
— Я несу відповідальність за те, що відбувається в моїй країні. Від цієї відповідальності мене нічого не може звільнити.
Яку країну Ви б хотіли залишити українцям після свого президентства?
— Насамперед, хотів би, щоб Україна об'єдналась навколо спільних цінностей. Щоб мала довіру і повагу від її партнерів. Щоб була сильною, щоб її мешканці почувалися в безпеці і були заможні.
Як оцінюєте підготовку до Євро-2012?
— Якби ми у 2010-му не надолужили відставання, могло б бути вже запізно. Сьогодні є відчутний прогрес. Нашим опонентам, що сьогодні нас критикують, ми відповідаємо: чому ви не зробили того, що вдалося нам? Чому залишили нам таку важку ситуацію?
Як бачите інтеграцію України до ЄС?
— Україна готова інтегруватись до ЄС настільки, наскільки сам ЄС до цього готовий. Членство в ЄС не є для нас самоціллю, це шлях до модернізації, до наближення України до європейських стандартів. У 2011 році Україна виконає дорожню карту щодо пом'якшення візового режиму для наших громадян, створить зону вільної торгівлі, або ж те, що міститиме угода про асоціацію Україна-ЄС. Терміни підписання угоди для нас не важливі. Важлива якість.
Опозиція закидає Вам відносини з Росією, які шкодять Україні. Як приклад — продовження терміну перебування російського флоту.
— Наша країна стала передбачуваною, стабільною та зрозумілою для партнерів. Наша політика спрямована на захист національних інтересів. Ми не живемо в казці і розуміємо, що наші партнери теж захищають власні інтереси. Відносини з Росією повернулись до свого природного стану. Це відносини між двома великими сусідами. Наші торгові обороти сьогодні досягають 40 млрд доларів. За попередніх урядів вони впали до рівня 13 млрд доларів! Україна тоді програла Росії все, що могла програти. Така політика була непрофесійною і шкодила національним інтересам. Ми наблизились до рівноваги у відносинах Україна-Європа-США. Зберігаємо добрі відносини з Росією, і з НАТО, тобто робимо саме те, що відповідає місцю України у світі.
Ваші реформи непопулярні. 1 лютого в Україні зросли ціни на комунальні послуги, ростуть ціни на продукти та енергію. Чи не боїтесь Ви втрати популярності?
— Мені не можна закинути, що все це я роблю для себе. Ніхто мені такого не скаже. Я це роблю для всіх. Держава не може існувати 20 років без модернізації. Метою моєї діяльності є зміцнення економіки та боротьба з кризою. Люди раніше чи пізніше це зрозуміють.
Як Ви ставитесь до УПА та керівника ОУН Степана Бандери?
— Хай історією займаються науковці, політики мають думати про добробут громадян. В Україні живуть люди з різними поглядами. На заході УПА вважають героями. Це їхня точка зору. Гострі дискусії на цю тему не сприяють порозумінню як у внутрішніх справах, так і в закордонних, у тому числі з Польщею. В оцінці історичних подій між Польщею та Україною нам близька формула "пробачаємо і просимо пробачення". Треба проводити політику примирення, започатковану ще Олександром Кваснєвським та Леонідом Кучмою.
Чи не боїтеся, що Україна може втратити право організації Євро-2012 через попередження з боку УЄФА?
— Я запрошував Суркіса на розмову і він сказав мені: "Одне Ваше слово, пане президенте, і я піду". Я відповів, що то не моя справа, а справа ФФУ. Минулого року Україна надолужела втрачене з підготовки до чемпіонату, і я не хочу, щоб нас позбавили цього права. Конфлікт у ФФУ можна розв'язати, якщо відкласти обговорення внутрішніх проблем до наступного року. Але я запевняю, що державна влада не чинить на федерацію політичного тиску.
Маєте намір говорити у Польщі про продовження нафтогону Одеса-Броди до Ґданська? Чи порушували Ви цю тему з Броніславом Коморовським у Давосі? Зараз нафтогін вже працює в аверсному режимі, переганяючи нафту з Одеси до Білорусі.
— Я казав президенту Коморовському, що вже цього тижня нафта попливе з Одеси в бік Білорусі, а нафтогін використовуватиметься згідно з первинним проектом, постачаючи сировину на захід. На жаль, Польща наразі не бере в цьому участі. На якому етапі приєднається, невідомо, але вона зацікавлена. Президент Коморовський сказав мені, що цей процес — у фазі практичної реалізації, а ми вже й далі пішли. Нафта пішла в бік Білорусі, і піде далі, до Литви та Латвії. Проте, безсумнівно, Польща залишиться тут пріоритетом, бо так було від самого початку.
Як виглядає сьогодні участь Росії та ЄС у модернізації української транзитної системи?
— Без участі Росії, яка є головним постачальником сировини, ми не можемо реалізувати цей проект. Без неї не маємо в цій галузі жодної перспективи. Залучення Росії та ЄС до консорціуму щодо модернізації українських газогонів сприятиме прозорості у транспортуванні газу до споживачів у Західній Європі, підвищить безпеку поставок. Україна зацікавлена в тому, щоб транзит енергоносіїв її територією до Європи зростав. Це прагматичне прагнення, бо це пов'язано з добробутом наших дітей, з майбутнім держави.
Переклад: Gazeta.ua
6 
8759
Коментарі
31