Конкурс із обрання керівництва Державного бюро розслідувань був непрозорим і закритим. Влада намагається впровадити у нові органи керованих осіб. Про це Gazeta.ua сказала секретар Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції Тетяна Козаченко.
"Досі немає інформації про методологію, за якими критеріями і балами конкурсна комісія приймала рішення з відбору кандидатів, чи існують правила взагалі. Через суб'єктивний нерегламентований порядок оцінювання кожний кандидат і суспільство позбавлені права перевірити чи довести справедливий конкурсний відбір. Саме розуміння конкурсу нівелюється.
За законом кожен із дев'яти членів комісії повинен мати вищу юридичну освіту. Делеговані Верховною Радою Владислав Бухарєв і урядом Іван Стойко її не мають. У людей повинна бути бездоганна репутація. Натомість народний депутат Євген Дейдей фігурує у справі про корупційне правопорушення, а з повідомлень ЗМІ по ньому є вирок суду першої інстанції про насильницький злочин. І ці люди обирають керівництво вагомого органу досудового розслідування.
На першому етапі відсіяли неприйнятних для влади кандидатів - наприклад, начальника Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергія Горбатюка і адвоката загиблих майданівців Віталія Титича. Вони оскаржили неможливість прийняття участі у конкурсі, суд протягом року не виносить рішення, комісія жодного разу не предстала в суді і навіть не надала і не оприлюднила жодного рішення.
За таких умов, коли конкурсна комісія ховає рішення, ігнорує суд, не оприлюднює правила та умови проведення конкурсу, має істотні вади у складі, суди не виконують повноваження і не чинять судочинство в законний строк – немає вже сенсу обговорювати, кого така комісія обирає, це те саме, що обговорювати наслідки хвороби замість причин.
Конкурс проводився непрозоро і закрито. У інших країнах за порушення у проведенні подібних конкурсів настає кримінальна відповідальність, або люди йдуть у відставку. А в нас і надалі "чудово призначають".
Ситуація виглядає, як консиліум пластичних хірургів без медичної освіти. Коли імітують операції, де пацієнтам ріжуть і пришивають органи не туди куди слід, а кажуть і роблять вигляд, що так і має бути.
Адміністрація президента, уряд і політики в парламенті демонструють, що не вірять у незалежність органів і посадовців. Намагаються впровадити туди керованих осіб.
Закон про ДБР набув чинності півтора роки тому. За цей час держава спромоглася забезпечити обрання тільки трьох керівників. І то за три дні до закінчення повноважень Генеральної прокуратури щодо проведення нею досудового розслідування. Таким чином намагаються якомога довше залишити повноваження у прокуратури. Такі прийоми мають політичне забарвлення. Згадаємо призначення генпрокурором екс-керівника фракції "БПП" Юрія Луценка, за для якого змінили закон і визначили, що найвища процесуальна фігура за КПК не повинна мати юридичної освіти. Бачимо продовження подібних вад у створенні нових органів.
Романа Трубу можна перевіряти на вчинення репресивних дій проти активістів під час масових протестів взимку 2013-2014 років. Однак свого часу органи прокуратури таку перевірку нівелювали. На сьогодні у люстраційному реєстрі всього дев'ять осіб за цим критерієм, і це на 20 тисяч співробітників станом на 2014 рік. Ось таке "очищення", - каже Тетяна Козаченко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це частина моєї реформи" - Порошенко призначив директора Держбюро розслідувань
22 листопада 2017 року президент Петро Порошенко підписав указ про призначення директором ДБР Романа Труби. Він подавав документи на посад в керівництві бюро серед 81 кандидата. У фінал вийшли 19. За повідомленням ЗМІ, Роман Труба як прокурор Пустомитівського району у грудні 2013 року погоджував клопотання про заборону виїзду за межі Львова одному із активістів Євромайдану.
У Мін'юсті заявили, що Труба не пройшов люстраційної перевірки.
2 
8759
Коментарі