Українська політика стабільна і прогнозована. Передбачувана влада, керована опозиція, нескінченні голослівні дискусії навколо одних і тих самих тем. Для телевізійної картинки ще іноді створюється враження боротьби добра зі злом, але насправді у вітчизняній політичній системі кожен цвіркун знає свій припічок. Як мінімум, повинен знати.
Влада і опозиція доповнюють одне одного, оберігаючи своїх опонентів від проблем і невдач. Похитнувся рейтинг правлячої партії, під загрозою результати парламентських виборів ... Опозиція – попри всю алогічність – поспішає на допомогу владі. Спільно змінюють законодавство з метою забезпечити владі перемогу за допомогою мажоритарників. Умінням порушувати баланс сил відзначалася лише Юлія Тимошенко, яка зараз перебуває в ув'язненні – на радість і владі, і ... її колегам з опозиції. Так-так, саме опозиція виявилася прямим "вигодоодержувачем" від даної операції. Вже декілька місяців "борці з режимом" (найкумедніше, що вони ж і представники "минулого режиму") можуть дихати на повні груди, ділити мандати і комітети без авторитарної Юлі.
Але мирна ідилія системи опинилася під загрозою, що криється зовсім не в Тягнибоці або в новій надії тігіпківського електорату – у Кличко. Дисонанс в спокійний перебіг суспільного життя вніс Віктор Медведчук, "сірий кардинал" епохи (знову ж "режиму") Кучми, коли прийняв рішення повернутися в політику. Та ще досить незвичним способом – як громадський діяч. Він не приєднався до жодного політичного табору! І виступив з політичною програмою в прямому розумінні цього слова, тобто не "за все гарне й проти всього поганого", а з дуже конкретними гаслами, які підтримує значна частина українського суспільства, з очевидним акцентом на проросійськи налаштовану його частину. І, як виявилося, ці гасла не дуже підтримує абсолютна більшість української політичної еліти. Ідеться про такі ідеї, як вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном, на тлі жорсткої критики інтеграції в ЄС (там сьогодні своїх проблем вистачає – не розвалитися б), подвійне громадянство, та ще й мало кому зрозуміла федералізація.
Київська політична еліта, звичайно, дуже добре розуміє, що означає віддати повноваження в регіони. Це якраз те, що підступний "сірий кардинал" камуфлює поняттям "федералізація". Усе це іде всупереч із затишною звичною політичною стабільністю, яку вибудовували політичні керівники України впродовж кількох років. А якщо згадати, що Медведчук ще й автор "обрізання" повноважень президента, проти чого, за винятком комуніста Симоненка, всі дружно повстали – і Янукович, і колись Ющенко. Останній узагалі, завдяки Медведчуку, мимоволі навіть побув демократичним президентом європейського зразка, та й український парламент деякий час був схожим на парламент – з коаліціями та підзвітним йому Кабміном. Благо, під мовчазне схвалення опозиції в 2010-му нинішній гарант Конституції без зайвої юридичної тяганини повернув все, як було. Та тепер уже й негласний член правлячої команди Симоненко проковтнув це мовчки.
До речі, дві ідеї Медведчуку таки вдалося реалізувати: закони про мову і референдум підписані. Нехай і не в тому вигляді, як він хотів би, але влада станцювала, як змія під сопілочку факіра. А референдуми – це його коник. Ось вам і розгадка, чому не партія, а якийсь громадський рух. Кращому юристу країни (хто посперечається, що це не так?) цілком вистачить і цього, щоб, коли прийде його час, будь-яку владу поставити на місце.
Спочатку Медведчука фактично ігнорували. Створений ним громадський рух з претензійною назвою "Український вибір" сприймався як звичайна політична метушня, мета якої – забезпечити "кардиналу" місце в парламенті. Однак на вибори Медведчук не пішов, бо й не збирався. Ось тоді до нього і почали придивлятися пильніше, запідозривши, що він переслідує глобальнішу мету. Зокрема, що Медведчук має намір втягнути Україну в реальні відносини з Росією, оскільки Янукович на всіх переговорах з "государем всієї ..." уперто твердить, що "це наша корова, і ми її доїмо", від чого в Путіна аж вилиці зводить. Притому, що Путіну потрібен лише наш газопровід і гарантії, що коли-небудь не доведеться ховатися від баз НАТО, які загрожуватимуть з території України. Вибачте, насрати йому, як і Європі, на нашу економіку.
Зрозуміло, що Медведчук – "кум і креатура" Путіна. З цієї причини серйозний подразник для нинішньої влади, яка не гребувала і не гребує (а куди їй подітися, коли електорат вимагає) русофільськими гаслами, може загрожувати владі й забрати її опору – той самий електорат. Нехай навіть частину. Ось тут питання: чи може він зіграти роль на президентських виборах? Може. Ющенко ж зіграв! Забрав саме ту різницю в голосах, яких не вистачило Тимошенко для перемоги. Дав же хтось Ющенку грошей і на парламентських виборах на серйозну рекламу (здогадайтеся хто), щоб він бодай частину голосів відтягнув від опозиції.
А раптом Медведчук дійсно піде на президентські вибори? Та ще як відтягне... Кум на дачу приїжджав же. Безпрецедентно! Та він може заради такої справи в агітаційний тур за свого кума по Україні поїхати.
Ось і виходить, що Медведчук, як Паніковський, на порушення "конвенції" вліз на чужу територію? Судячи з раптової активізації кампанії проти нього, це вже помітили і навіть почали вживати заходів.
Останні кілька місяців "кум Путіна" стає одним з основних героїв політичної публіцистики – зрозуміло, у негативному контексті. Так, начебто мишача метушня. Можна, звичайно, запідозрити, що мудрий "кардинал" сам ініціює авторів, щоб привернути до себе увагу. Але малоймовірно: надто вже низькопробні матеріали. Але все-таки у наших балаганових є всі підстави, щоб починати вживати заходів проти порушника "конвенції".
Сьогодні ці заходи, як можна переконатися, переживають досить "гарячу" фазу. Уже не вперше в новітній історії української політики для дискредитації опонентів використовують дітей (згадайте, як розгорівся, а потім раптово вщух скандал з табором "Артек").
Цікавий момент. Влада з опозицією і тут проявили солідарність, а також здатність координувати свої дії. В один і той самий день, коли кримська прокуратура виступила з прес-конференцією про те, що вона має намір відібрати землю, незаконно захоплену в дитячого протитуберкульозного санаторію ім. Боброва, опозиційна преса "вибухнула" публікаціями, які свідчать, що за компанією забудовників нібито стоїть зловісна фігура Медведчука. Причиною тому став факт, що Медведчук на своє нещастя побудував свою тепер уже знамениту дачу якраз по сусідству з санаторієм. Ось так. І на хитрого і обережного Медведчука можна знайти лома. Хоча треба визнати, що навіть сатрапи його заклятого ворога Ющенка не додумалися "наїжджати" так красиво.
Судіть самі, як злагоджено в один день вийшов матеріал в "ДТ" і тут же з'явився телевізійний сюжет(!) – з численними "фактами", з виїздом на місце подій та опитуванням учасників. Своєчасним виявився і брифінг прокурора, який заявив, що прокуратура "захистить інтереси дітей". А якщо додати ще й заяву МОЗ, що вийшла трохи пізніше, то картина складається дуже цікава. Іншими словами, атака була спланована і скоординована заздалегідь. Невипадково обрано й тему хворих дітей: емоції завжди послаблюють здатність раціонально розібратися в проблемі. Хто стане вникати в той потік викриттів і спростувань, якщо Медведчук будує паркан і відбирає у хворих дітей можливість навіть бачити море?
Наївний Медведчук кинувся писати заяви про непричетність, загрожувати журналістам судовими позовами – і цим ще більше підігрів тему. Ось тобі, "Український вибір"! Який Митний союз, коли діти волають про допомогу?!
До речі, без усякого резонансу на "УП" пройшли документально аргументовані публікації про кримські вілли, прихоплені "Сім'єю". Прокуратура та газети – у рот води набрали. Традиційно.
Продовження, напевно, буде. Адже якщо Медведчук після першої інформаційної атаки (першої саме в цьому сезоні, як відомо, з 2004-го року "автор темників" був героєм найрізноманітніших "страшних" історій) не стане більш поступливим до системи і не заткнеться, тиск буде тільки посилюватися. Поки ж фіксуємо, що перший "пристрілювальний" удар опонентів Медведчука влучив дуже близько до цілі.
Як прокричав би в такому випадку "великий комбінатор": "Паніковський, киньте птицю!"
3 
8759
Коментарі
42