Ситуація у Грузії цими днями повторює українську кінця 2013 року: правляча партія наполягає на ухвалі закону, який ставить під сумнів євроінтеграцію країни та може обнулити те, чого країна досягла на шляху до ЄС. Чи дійде до війни, - розбиралася Gazeta.ua.
1 травня: "кіш на кіш"
Ухвала 1 травня парламентом закону про іноагентів у другому читанні не припинила акцій протесту, якими охоплена Грузія. Поки що учасники акцій протесту зважилися тільки на штурм будівлі парламенту, а всередині нього між депутатами знову спалахнула бійка. Але політики з обох таборів занепокоєні: дестабілізація зашкодить усім та може дати привід Росії застосувати силу.
У ніч на 2 травня проти протестувальників, які намагалися перекрити бічний вихід з парламенту, поліція застосувала спочатку перцевий газ, потім сльозогінний та водомети.
За деякими повідомленнями, правоохоронці застосували силу до окремих учасників акції протесту, серед них - двоє опозиційних депутатів. На першу половину дня 2 травня постраждалих налічувалося понад 14 осіб.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала дії правоохоронців неспівмірними, мітинг - мирним та закликала поліцію припинити свавілля. Лідер правлячої партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі наполягає - закон про іноагентів є реплікою аналогічного закону у США, та обіцяє вступ Грузії до ЄС до 2030 року.
Два тижні на вулкані
Хоча на даний час сторони взяли паузу, ситуація у країні залишається тривожною. Поліцейські побили лідера партії "Єдиний національний рух" Левана Хабеїшвілі та лідера партії "Громадяни" Еліко Алісішвілі. Останній, до речі, 15 квітня 2024 року вдарив по голові депутата від правлячої партії Мамуку Мдінарадзе, коли той презентував документ на засіданні профільного парламентського комітету. Зі свого боку, грузинська поліція заявила на брифінгу про понад 60 затриманих учасників акції протесту та про кількох постраждалих копів.
Схоже, сторони конфлікту взяли паузу та готуються до вирішального дня - 17 травня. Саме тоді парламент розглядатиме конфліктний законопроєкт у третьому читанні, після чого він може стати законом. Але ненадовго - Саломе Зурабішвілі публічно пообіцяла заветувати нормативний акт. Утім, у "Грузинської мрії" достатньо голосів для подолання вето. Тому Зурабішвілі закликала співгромадян зробити правильний вибір на парламентських перегонах у жовтні, бо перешкодити вступу у дію закону, вето на який подолане, їй несила. Єдиний варіант - якщо "Грузинська мрія" сама його відкличе.
І ось тут стає зрозуміло, навіщо нині Іванішвілі так наполегливо проштовхує закон про іноагентів після невдалої спроби минулого року. Це - остання можливість утримати лідерські позиції на майбутніх парламентських перегонах, навіть попри те, що, вірогідно, вибори в умовах дії такого закону можуть бути поставлені під сумнів у сенсі демократичності.
Сигнали посилюються
Саме цим і стурбований Захід, який, за словами лідера "Грузинської мрії", втручається у внутрішні справи країни. Насправді, за деякими повідомленнями, розмова помічника держсекретаря США Джона О'Браєна з грузинськими депутатами, про яку він написав у соцмережі Х, могла мати наслідком те, що сторони протистояння прислухалися до закликів припинити насилля та не сприяти ескалації. Але конфлікт не вичерпано - лише поставлено на паузу.
З Євросоюзу вже долинули не вельми приємні сигнали. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Грузія на перехресті. За словами прессекретаря ЄС Пітера Стано, грузинська влада поінформована про те, що, на думку європейців, закон про іноагентів не відповідає принципам демократії. Про наслідки можна судити за тим, що у Європарламенті вже двоє депутатів закликають відібрати у Грузії статус кандидата до ЄС.
Цей закон ставить під загрозу співробітництво громадянських суспільств різних країн, тому він може негативно вплинути на євроінтеграцію Грузії, підтвердив депутат Бундестагу Томас Хакер.
У США прессекретар Державного департаменту Метью Міллер теж наголсоив - дії влади та зміст закону "ставлять під сумнів євроатлантичну інтеграцію країни". Також під загрозою відносини США та Грузії. Тобто, є що втрачати.
"Мрія" йде ва-банк
Проте "Грузинська мрія" може піти ва-банк. Багато ознак на користь такої версії. Поки що вона не застосовує грубу силу, бо добре вправляється з медіа.
Тому законом про іноагентів стурбовані переважно жителі великих міст та інтелігенція, котрі знають, що з такого починається "закручування гайок", розповів політолог Олег Лісний. Решті населення "вони розповідають, що нічого поганого зробити не хочуть, простими словами пояснюють складні речі, тому якась частина народу думає, що ж тут поганого, ми ж не працюємо з американцями", пояснив експерт.
Гра на випередження
Ситуація у Сакартвело не просто нагадує, а є тотожною ситуації в Україні наприкінці 2013 року, що і призвело до повалення влади Януковича та його клану.
Про це нагадала Gazeta.ua експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер.
"Впадає в очі дивна риторика грузинської влади, яка стверджує, що цей крок прискорить євро- та атлантичну інтеграцію. Такі заяви кричуще протирічать жорсткій реакції США та ЄС", - зазначила вона. Можливо, Іванішвілі та прем'єр Іраклій Кобахідзе такі зухвалі тому, що припускають - кандидатство до ЄС у Грузії ніхто не відбере. "Прецедентів не було. Який може бути застосований юридичний механізм, поки незрозуміло, - пояснила Наталя Беліцер. - Більш реальними є погрози "заморозити" переговори, призупинити
фінансування грузинських проєктів, піддати санкціям Бідзіну Іванішвілі і заборонити в'їзд до країн ЄС усім парламентарям, які голосують за цей законопроєкт".
Від нашого Майдану - вашому
До 17 травня очікувати остаточного спаду протестного руху не варто, а от далі перспективи складні. З аналогією з Україною, у Грузії народні хвилювання мали б перерости у потужний політичний рух. Однак грузинська опозиція роз'єднана: харизматичні лідери відсутні, як і впливові політичні сили, звертає увагу експертка. І це може вплинути на парламентські вибори восени 2024 року.
Попри це, в учасників протесту залишається гіпотетична можливість перешкодити ухвалі законопроєкту у третьому читанні, переконана вона. Для цього їм доцільно вивчити та застосувати уроки наших Майданів.
"Не виключено, що їм вдасться не тільки збільшити масштаби протесту, а й "нейтралізувати" грузинських правоохоронців і перетягнути на свій бік представників силових структур. Шанси на це існують, особливо з огляду на те, що цього разу можна не боятися введення на територію Грузії російських військових, які загрузли у російсько-українській війні", - наголосила Наталя Беліцер. Отже, війна Грузії не загрожує. Поки що. Та і до миру там не близько.
Господи, поможи
Якщо згадати Майдан 2013-2013 років, фахівці виділяють три фази: "Євромайдан" (до розгону 30 листопада 2013 року), "Майдан-віче" (до ухвали диктаторських законів 16 січня 2014 року та "вогнехрещі" 19 січня 2014 року) та "Майдан-січ" (до кінця подій), розповів Gazeta.ua кандидат філософських наук, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України Едуард Щербенко. За його словами, вирішальною у розвитку протестів є готовність сторін до переговорів. І ось тут може виступити такий "гравець" як Церква. "У разі загрози загострення протистояння вона має виступити із закликом до порозуміння", - звертає увагу експерт.
І, схоже, є передумови для дієвості такого заклику. Оскільки сторони враховують обмежені можливості залучити підтримку гравців. "Україна навряд чи здатна допомогти, бо війна поглинає всі можливі ресурси, а Росія (з тих же причин) нещодавно не змогла надати допомогу Вірменії та позбулася статусу гаранта безпеки у регіоні", - нагадав Едуард Щербенко.
Варто зазначити, що грузинські політики вже розраховують на Великдень як на підставу для вгамування пристрастей. З іншого боку, уряд Грузії має значний досвід придушення протестів, нагадав політичний аналітик Дмитро Франчук. Тому чинник Росії буде вагомим - Кремль може спробувати дестабілізувати ситуацію всередині країни для підтримки лояльних до нього сил. Не виключена і війна - для демонстрації всьому світу, що РФ здатна вести кілька збройних конфліктів. Загострення протестів у Грузії може стати приводом для ведення військ, особливо якщо буде відповідний запит від влади.
Але наразі цей варіант - на крайній випадок.
2 
8759
Коментарі