Освіта, культура, інновації та підприємництво зроблять Львів драйвером для України, та допоможуть місту вигравати світову конкуренцію, – вважає народний депутат, кандидат на пост міського голови від партії "Голос" Ярослав Рущишин.
Ви називаєте майбутній Львів – містом гідного життя. Яким його уявляєте?
Це місто, де я виріс, де живуть мої батьки та син. Тут я став громадським діячем, підприємцем, інвестором. Довго працював у Львові та за його межами. Тому знаю, що місто має потенціал, але воно не розвивається у правильному напрямку. Це, насамперед, невисокі зарплати. У світі побутує стереотип, що українці – це дешева робоча сила. З цього непогано було починати, аби у нас побудували нові підприємства і створили робочі місця. Однак маємо рухатися далі до створення нових продуктів і доданої вартості.
Статистика останніх років від Центру зайнятості по Львову та області показала, що є 68 тисяч вакансій, а претендують на них усього 18 тисяч людей. Тобто, робота в нас є, але вона не влаштовує львів'ян. Тож йдеться не про кількість, а, перш за все, про якість робочих місць. Маємо створювати додану вартість для свого продукту, зокрема інтелектуального.
Нобелівський лауреат Амартія Сен, характеризує бідність не як нестачу грошей, а як нездатність самореалізуватися. Замість того, аби щороку перекладати бруківку біля Оперного і будувати пам'ятники, партія "Голос" пропонує інвестувати в людей, в освіту, в розвиток талантів. Тоді і інвестиції, і добробут прийдуть.
Аби зробити Львів потужним гравцем на карті світу, маємо застосовувати наступальні стратегії. І, передусім, плекати нові політичні сенси. Якщо політика можна купити, то про яку гідність та гідне життя громадян може йтися? Тому так важливо, щоб до влади прийшли люди, які не пустили коріння у попередній корупційній політичній системі. Водночас, ці люди мають бути професіоналами у своїх галузях і мати великий управлінський досвід.
Що складає потенціал міста?
Формування нового львів'янина відбувається за допомогою освіти і культури. Маємо у місті освітні заклади, які в рейтингу є серед найкращих в Україні. Деякі можуть навіть конкурувати з європейськими, бо ставлять високу планку для випускників. Зокрема, на кілька спеціальностей в Українському католицькому університеті прохідний бал – 198.
У молодого покоління треба виховувати підприємницьку відвагу. У свій час ми з партнерами створили Львівську бізнес-школу УКУ, напрацювали стратегію, за якою розвивається підприємництво, базоване на довірі та інноваціях. Виділили ключові кластери для розвитку міста: IT та гостинності.
Також, окрім відваги, треба паралельно запроваджувати і толерувати культуру ризику – створювати венчурні фонди, клуби бізнес-ангелів – інвесторів, які готові вкладати гроші у стартапи. Як правило, диваки створюють щось унікальне. Таланти розкидані по світу рівномірно. Але "вистрілюють" вони там, де система сприяє їхньому руху з рутини. Львів важко переоцінити за кількістю талантів. Маємо їх підтримати і створити такі умови, аби вони могли розвиватися і створювати круті продукти та інновації. І це формуватиме образ нації загалом. Вважаю, що підприємництво є головним рушієм економічного стрибка та благополуччя наших громад.
У рейтингу Forbes Івано-Франківськ посів перше місце як найбільш сприятливе місто для ведення бізнесу. Чого бракує Львову?
Останніми роками Львів став інструментом загальнонаціональної політики. Замість ефективного врядування маємо заполітизовану місцеву владу. Свої зусилля треба скеровувати не на Київ, а на самоорганізацію тут у місті. У нас надто бюрократична система прийняття рішень. Не подолана корупція. Потрібно збільшувати рівень довіри до влади. Мета "Голосу" прибрати ті негативи, які зараз є в місцевому самоврядуванні. І перш за все – шляхом зміни людей.
Львів має багато комунальних проблем, зокрема, з переробкою сміття, перевантаженістю доріг і транспорту, хаотичними забудовами. Як їх має вирішити міський голова?
Першим пунктом у програмі "Голосу" ми ставимо добробут львів'ян. Нам потрібно, перш за все, сформувати бюджет розвитку, щоб вирішити більшість цих проблем. Цей бюджет наповнюється з податків жителів міста. Тому найперше маємо зробити, щоб львів'янин заробляв більше. Тоді зможемо побудувати сучасну інфраструктуру.
Це швидкісні транспортні зв'язки, які розвантажують центр міста. Це штучний інтелект, який керуватиме світлофорами. Маємо зменшити потребу використання автомобілів. Це так, звана філософія "міста коротких відстаней", коли 90% потреб містяни можуть вирішити в межах комфортної пішохідної досяжності.
Також місто має стати зручним для велосипедів, самокатів тощо. І пересування громадським транспортом має бути ефективнішим. Однак як саме треба модернізувати транспорт, мають вирішувати науковці. Не можна це питання політизувати, так само як уже роками політизують проблему зі сміттям. Львів – одне з небагатьох міст, яке не має свого полігону для твердих побутових відходів. Треба цю ділянку придбати, а на це впродовж років бракувало коштів та політичної волі.
Маємо пропозицію у програмі і щодо архітектурної спадщини. Зараз забудовники самі виробляють документацію, легалізують, а потім змінюють. Місто має затвердити детальні плани територій, історико-культурного опорного плану. І землі потрібно продавати, а не віддавати в оренду, аби про них дбали і відчували себе власниками.
Щодо комунальних підприємств, то вони мають бути прибутковими, їх треба переводити на бізнесові рейки, де це можливо. Львів може стати драйвером таких процесів для України.
Яке ваше бачення щодо розвитку туризму?
Гостинність – це наш козир, але зараз маємо проблему, з якою кілька років тому зіткнувся Краків. Львів приваблює "дешевого" туриста. Відвідувачів багато, але більшість сконцентровані в центрі. Залишають у місті невелику суму, яка передбачена ще попередньою стратегію.
Краків подолав цю проблему привабивши "інтелектуального" туриста. У місті побудували конференц-хол. У Львові наразі конференцію на 3 тисячі учасників можна провести лише на "Арені Львів". Маємо також стати містом конференційного туризму.
Команда, з якою ви кандидуєте на пост міського голови Львова: хто ці люди?
Це нові люди, які не мають зв'язків зі старою корумпованою системою. У львівській команді: пластуни, діячі з Комітету підприємців Львівщини, УКУ, Львівської Політехніки, активісти, військові та волонтери, лікарі, благодійники. Це люди, які живуть у Львові, не хочуть виїжджати з міста, країни, котрі хочуть, аби тут жили їхні діти та онуки.
Ми не обіцяємо зробити все й одразу, бо розуміємо, що для великих справ потрібен час. Нас підтримує малий бізнес, середній клас, прості люди, а не олігархи. "Голос" має 100 відсотків легальних коштів. І це унікальний випадок для української політики. Нашу програму розвитку міста "Діємо разом" ми формували у дискусіях з експертними середовищами. Це нова якість політики, метою якої є розвиток міста і громади, а не наступні вибори.
Розкажіть про свої ранні проєкти, які реалізовували для міста?
Мій підхід такий: є проблема – треба створювати інституції, які її вирішують. Тому брав участь разом з партнерами у створенні центру сучасного мистецтва, простору свободи "Дзиґи". Потім заснували "Львівську газету", щоб показати, якою має бути свобода слова. Два роки тому організовували Бієнале довіри, що згуртувало у Львові науковців, підприємців, управлінців, освітян, митців, активістів, які досліджують та будують довіру у своїх галузях.
На ці всі проєкти не мали жодної копійки з бюджету, лише залучали інвестиції. У Львові паралельно з муніципалітетом завжди активне громадське життя, чого бракує більшості українських міст. Ця громадська активність має і далі горіти аж "шкварчати". Маємо громадами творити культуру і бізнес. І Львів має показати світові, якою може бути вся Україна.
Ярослав Рущишин у липні минулого року обраний народним депутатом України по мажоритарному округу у Львові від фракції "Голос". Секретар комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді.
Громадський діяч, меценат, почесний Сенатор Українського католицького університету, один із співзасновників Львівської бізнес-школи УКУ, МО "Дзиґа", Бієнале довіри та багатьох інших знакових проєктів для Львова.
У минулому - успішний підприємець, керівник мережі швейних фабрик "Троттола", де шиють одяг для таких відомих брендів як Zara та New Look.
Значну частину прибутку від підприємництва Ярослав протягом десятиліть інвестує у культурні, освітні та розвиткові ініціативи міста Львова. Свого часу разом з колегами та однодумцями заснував Унівську групу, яка розробила громадську стратегію розвитку Львова. Згодом згадана стратегія стала основою стратегії міста 2025, над якою працювала міжнародна консалтингова компанія Monitor Group з міською радою.
Активний учасник трьох революцій: Революції на Граніті, Помаранчевої та Революції Гідності.
Більше про Ярослава Рущишина на https://rushchyshyn.com.ua/
3 
8759
Коментарі