Невизнаний світом білоруський диктатор, замість того, щоб розповісти про свою участь в передачі Путіну "вагнерівців" і відповісти на запитання про політв'язнів, порушення прав людини і катування, пустився в спогади про мінські перемовини в 2014-2015 роках. Про це у Facebook пише співголова фракції "Європейська Солідарність", уповноважена президента України з питань мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях у 2014-2019 роках Ірина Геращенко. Вона зауважила, що роль Лукашенка зводилася до приймаючої сторони, а Україна і цивілізований світ дали йому шанс вийти з міжнародної ізоляції.
"Вперше за десятиріччя він зустрічав в холі свого нового, помпезного президентського палацу високих гостей з Європи. Єдина його "участь" в тодішніх подіях – це офіційне фото з президентами і канцлером. У важких і виснажливих мінських переговорах він участі не брав, не був присутній на жодному раунді і жодній закритій зустрічі", – констатує Ірина Геращенко.
Вона наголосила – дуже дивно слухати версію подій від Лукашенка, яку він може розповідати тільки зі слів свого суверена Путіна.
"Вагу" слова Путіна знає весь світ. А правда написана в мемуарах безпосередніх учасників тих драматичних подій. Президент Франції Франсуа Олланд згадує, як Порошенко і Путін розмовляли на підвищених тонах, потім володар Кремля десь серед ночі зник, з'ясувалося, що він просто пішов трохи поспати, аби ще більше виснажити всі делегації", – нагадала Геращенко.
"Коли текст далеких від ідеальних мінських угод було вичитано всіма учасниками переговорів (у залі знаходилися президенти України, Франції, РФ, канцлер Німеччини і їх делегації), після виснажливої дискусії про пункт про кордони (Путін був категорично проти, наші європейські колеги вмовляли нас зосередитися на припиненні бойових дій і зупинити вбивства українців окупаційними військами, а потім думати про кордон), ВВП влаштував чергову істерику, вимагаючи, аби там поставили карлючки громадяни Захарченко і Плотницький. Він кричав на свого придворного васала Суркова, який в Кремлі був одним з розробників пекельного плану розшматування України. І той звідкись притяг "двох з ларця", – пише Ірина Геращенко.
"Звичайно, показати покидьків- бойовиків і терористів на очі президентів і канцлера – це було нечувано. Тож їх і близько не підпускали до зали перемовин, ніхто з лідерів держав їх не бачив і не вітався. Закарлюки покидьків, притягнутих РФ, представників РФ, є на документі. Вони поставили своі підписи в присутності безпосередніх учасників ТКГ – Хайді Тальявіні, яка представляла головуючого в ОБСЄ, посла РФ Зурабова і президента Л. Кучми", – зазначає Ірина Генащенко.
"Але жодної абревіатури про "лднр" в мінському документі немає! Попри всі вимоги Путіна! Як і жодної легітимізації покидьків. За 4 роки роботи мінських груп ми ніколи не бачили цих персонажів. Собаці собача смерть, це про них. Плотницький десь зник, Захарченко невдало сходив в "Вєтєрок", і в Мінську їхні подільники кричали нам про причетність українських спецслужб до ліфту Мотороли, ресторанного отруєння Захарченка, невдалої прогулянки Гіві. А ми тішилися", – згадує народна депутатка.
"Єдина, хто сепаратно бачилася з Захарченком/Плотницьким, була Надя Савченко, яку за Зеленського випустили будувати журналістську кар'єру на прокремлівські канали", – зауважує співголова фракції "Європейська Солідарність".
"Лукашенку варто було б розповісти про свою роль в спробі легітимізації "ЛДНР", бо це за вказівкою ФСБ і Кремля Білорусь почала визнавати "паспорти" цих утворень і пускати по ним в країну бойовиків. А єдиною правдою в його сьогоднішній маячні були слова про те, що "Україна кинула РФ", – пише Геращенко.
"Ми тоді дійсно переграли Путіна. Аби дати нашій армії таку важливу передишку, аби наростити м'язи і крок за кроком звільняти українську землю", – резюмує Ірина Геращенко.
Коментарі