"Щоб зрозуміти мою логіку, треба повернутися до того, що творилося на засіданні РНБО, на якому відбувся інцидент. І де я говорив про земельні махінації. Відразу ж після моїх слів узяв слово Черновецький і сказав: "Вікторе Андрійовичу! А взагалі-то пан Луценко просив у мене землю начебто для міліції і погрожував посадити мого сина". Я був у шоці від цинізму, з яким він перекрутив ситуацію з точністю до навпаки. Питання навіть не в тому, що людина, повністю винна в дерибаны землі, намагалася перевести тему. Мої почуття можна зрозуміти, якщо я розповім передісторію. За три дні до виборів київського міського голови в березні 2006 року до мене звернувся керівник київської міліції Віталій Ярема з питанням, як йому вчинити. Він розслідував справу будівельної афери "Еліта-центр". У справі, як свідок, проходив син кандидата в мери Степан Черновецький. На нього чинила тиск прокуратура і інші вищі чини з тим, щоб він ухвалив рішення про затримання Степана Черновецького. Загальновідомо, що той, бувало, відпочивав разом з головним підозрюваним, якого днями затримали в Швейцарії. Ми викликали його на допит. Але підстав для його арешту не було ні тоді, ні зараз. Я сказав, Віталію, з дітьми воювати ганебно, допитаєш його у вівторок після виборів. Так і сталося. Степана допитали у вівторок, як свідка.Черновецький тоді мені передзвонив. Я йому теж сказав, що з дітьми не воюю, але у вівторок Степан даватиме свідчення. А місяці через два ми зустрілися з ним у моєму міністерському кабінеті. Я взагалі з Черновецьким, окрім протокольних зустрічей, бачився від сили двічі, вперше, коли Омельченко після виборів не хотів звільняти кабінет, і я врегулював ситуацію, другий раз в цьому кабінеті разом з Яремою. Ярема роки два по всіх інстанціях погоджував землевідведення невеликої ділянки в районі бульвару Дружби народів під будівництво будинку на 600 квартир для працівників міліції. Я запросив мера Черновецького і Ярему і просив прискорити рішення важливого для нас питання. Але Черновецький сказав категоричне "ні", додавши, що це його земля, і він там хоче побудувати "Правекс". Я йому відповів: якщо ви не розумієте, що я прошу для 600 працівників міліції, які, одержуючи мізерну зарплату, роками живуть з сім`ями в гуртожитках, тоді нам з вами говорити нічого. Так от на засіданні РНБО я був просто розлючений, коли ситуація була перевернута з ніг на голову", - розповів Луценко.

Негідників треба ставити на місце

За словами міністра підсумком був ляпас. "Я бив відкритою долонею. І абсолютно про це не шкодую. Я вважаю, що негідників треба ставити на місце. Якщо прокуратура вважає, що є підстави для кримінального переслідування мене, міністра МВС, якого оббрехали на засіданні найвищого органу державної влади, це її право. Зустрінемося в суді. Я не вперше маю справу із замовленими справами і зацікавленими діями прокуратури", заявив міністр МВС.

На зауваження журналіста про те, що битися недобре, міністр відповів, що він за характером не забіяка.

"Бився всього рази чотири в житті. Я був досить домашньою дитиною. Але я вважаю, що жити в морі бруду, в який ми занурюємося щодня, більше неможливо. Ми скаржимося на це вдома, на роботі, в маршрутках, на базарах. Але існують межі, за які далі вже заходити неможливо. Вони вже купили прокуратуру, суд, але це не означає, що їм все зійде з рук. Це моя позиція. Я діяв не як міністр, а як людина", сказав Луценко.

"Газета по-киевски"

×