Міністерство освіти і науки готове передати мовну статтю закону про освіту на експертизу в Раду Європи через занепокоєння у країнах ЄС пунктом про мову викладання у нацменшинах.
Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич після зустрічі з послами.
"Ми обговорили під час цих консультацій з послами всі їхні побоювання. Дали роз'яснення і прийшли до таких висновків. По-перше, ми готові надати цю статтю закону в Раду Європи для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна. По-друге, ми також домовилися, що готові працювати у спільній робочій групі, а також проводити двосторонні консультації з нашими країнами-партнерами з приводу імплементації цієї статті закону", - сказала Гриневич.
Вона запевнила, що набрання чинності освітньої реформи не відкладеться.
"Якщо виявиться, що будуть якісь негативні висновки (експертизи Ради Європи. - Gazeta.ua), тоді на них реагуватимемо, вноситимемо зміни. Але зараз, я переконана, закон достатньо збалансований. Нам не можна більше відтягувати реформу освіти", - наголосила міністр.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гройсман доручив поговорити Клімкіну та Гриневич з послами
5 вересня народні депутати 255 голосами підтримали освітню реформу. Ключовими її нововведеннями стала 12-річна школа, підвищення зарплат вчителям. Із 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.
Занепокоєння освітньою реформою в Україні висловили Болгарія, Угорщина, Румунія та Молдова. Там вважають, що український "Закон про освіту" порушує права їхніх меншин.
2 
8759
Коментарі