Акцент нового президента США на фінансовому аспекті мирного врегулювання зі старту змінює становище сторін на переговорах. Чому обстріли не вщухли, а Україна вже починає платити - розбиралася Gazeta.ua.
На тлі телефонних переговорів президента США, кремлівського диктатора і президента України візит до Києва міністра фінансів США Скотта Бессента видавався невиразним. Посадовець мав отримати підпис української сторони під угодою про доступ Сполучених Штатів до розробки рідкісноземельних металів в Україні. Після заяв Трампа і Зеленського про таку можливість прибуття Бессента мало би пройти гладко.
Але ввечері 13 лютого міністр фінансів США опинився в епіцентрі уваги, оскільки Володимир Зеленський відмовився підписувати документ. Демарш пояснив так: сподівається на зустріч із віце-президентом Девідом Венсом "узгодити деталі".
Бунт на кораблі
Дональд Трамп останні кілька днів багато говорить, що хоче повернути кошти, які США вклали в Україну, абстрагуючись від того, хто вийде переможцем з війни. Натомість офіційний Київ відмовою підписувати угоду міг висловити своє незадоволення тим, що, можливо, уже є на столі в американської переговорної групи з росіянами.
Але причини бунту глибші. Скотт Бессент заявив, що фінансова допомога Україні, продовжити котру США не відмовляються, надаватиметься "на новому рівні прозорості". Це може означати жорсткіші умови контролю за розподілом коштів або інші заходи, які, вірогідно, не були узгоджені. Тож Офіс президента ухопився за привід, щоб спробувати озвучити свої зауваження до переговорів США з РФ.
На доказ цієї версії - вечірня заява Володимира Зеленського 13 лютого про те, що спершу Трамп говорив з Путіним: "Насправді це не дуже приємно".
Шпаринки інтересів
Український президент висловив готовність до переговорів і повернувся до звичної тактики - почекати і виказати зауваження, від яких до незгоди один крок.
Наразі Банкова може мотивувати свій демарш прагматизмом. Простий підрахунок показує, що, за даними Комітету з розподілу бюджету США, з початку війни Вашингтон допоміг Україні на $175 млдр. Угода про рідкісноземельні метали коштує $500 млрд. Баланс не на користь Києва. Згодом Зеленський пообіцяв зняти санкції з бізнесменів, якщо ті повернуть виведені з країни кошти, "а це мільярди".
Що ж змінилося? У Європі почали опиратися нахрапу Трампа.
Взяти нахрапом
ЄС підтримає Україну, якщо умови плану американського президента будуть неприйнятні, заявила головна євродипломатка Кая Каллас. Будь-які переговори без Києва і Брюсселя приречені на невдачу, додав і президент Ради Європи Антоніу Кошта. У Великій Британії, за даними The Times, порадили Зеленському "послати Трампа" так, як захисники острова Зміїний - російський корабель на початку війни.
У фінансовому сенсі це означає збільшення витрат країн Європи на свою оборону і на допомогу Україні. А також - що важливіше - "розлучення" США з НАТО в сенсі спільної оборони. У такому разі, 5% ВВП, озвучені Дональдом Трампом, перетворюються зі "стелі" на "мінімум", котрий не всі країни Альянсу готові платити. Крім того, Євросоюзу буде виставлено прайс за відновлення України і розміщення миротворців, пише The Financial Times із посиланням на європейського високопоставленого чиновника: "Трамп бачить нас як гроші". Цьому сприяють і погрози Вашингтона запровадити мита. Фактично президент США пробує взяти ЄС нахрапом. Натяки Зеленського 13 лютого свідчать, що офіційний Київ готовий дискутувати зі США, наполягаючи на своїх умовах, а ЄС може скористатися моментом, щоб відстояти і свої економічні інтереси.
Жорсткі рукавиці
Навряд чи це сподобається Вашингтону. Бессент у коментарі Fox news пояснив, що угода по рідкісноземельних металах є першим кроком Трампа до відновлення миру.
"Вона покаже росіянам, що у нас є міцний союз з Україною, а також більше активів, які уряд США і американські організації мають на території України, - зазначив він. - Це має стати стримуючим чинником у довгостроковій перспективі для будь-яких подальших вторгнень з боку РФ".
Речник Путіна Дмитро Пєсков увечері 13 лютого поділився деталями розмови Трампа і Путіна: йдеться лише про ширші контакти на міждержавному рівні. Отже, у Москві, як і в Європі, обдумали ідеї американського президента і вирішили не поспішати їх вітати.
Помірна лихоманка
Новина про старт переговорів по Україні помірно вплинула на ринки: євро, азіатські валюти і рубль зросли, піднялися акції російських підприємств. Долар США, навпаки, втратив у ціні на світовому валютному ринку (особливо до євро і китайського юаня). На очікуванні мирного врегулювання дешевшає і нафта.
Утім, після першого ефекту 12-13 лютого під кінець тижня вірогідна стабілізація цін і на валюту, і на нафту. Тобто, реакція була помірною. Інвестори дали зрозуміти, що позитивно оцінюють очікування, водночас за заявами мають бути дії і результати, - тільки тоді на ринках можливі нові тенденції. До того тренди визначатимуться запровадженими Трампом митами і тарифами. Це дає можливість для грошового маневру і Білому дому, і Брюсселю.
Фінансові джерела
А президенту США це дало ще й запас часу. Зі свого боку, Україна шукає альтернативні джерела фінансування, оскільки у даному випадку, не виключено, що місце за столом переговорів є платним.
За кілька днів до 12 лютого Київ відвідала президентка Європейського інвестиційного банку Надія Кальвіньо. З українською стороною було підписано угод на €1 млрд.
Ще $900 млн очікуються від МВФ. Утім, "дати візиту узгоджуються", пояснила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак. За її словами, основними темами переговорів стануть "прогрес у мобілізації доходів", відновлення боргової і фіскальної стійкості, а також монетарна політика на 2025 рік.
Опір тиску
У Києві мають сумніви, що місія МВФ прибуде швидко. Через паралізовану Верховну Раду навряд чи цього тижня вдасться скасувати "правки Лозового" чи створити Вищий адмінсуд, пояснив народний депутат з фракції "Голос" Ярослав Железняк. Він додав, що ці "маяки" мали бути втілені не пізніше 31 грудня 2024 року.
Наразі очевидно - США застосовують фінансовий важіль для впливу на Україну, щоб прискорити переговори. Такий тиск отримує пасивний опір частини Європи й офіційного Києва. 13 січня Зеленський категорично заявив, що будь-які двосторонні мирні переговори без участі Києва "Україна не буде сприймати". Це можна вважати відповіддю Пєскову, який назвав США "головним візаві" переговорів по Україні для Росії, а також самому Трампу. А також - підняттям ставок перед переговорами з віце-президентом Джей Ді Венсом на Мюнхенській конференції.
6 
8759
Коментарі