Гагаузія та Придністров'я - російська зброя проти європейського вибору Молдови

Наприкінці березня в аеропорту Кишинева затримали Євгенію Гуцул - проросійську главу Гагаузії, автономного регіону Молдови. Її звинувачують у співпраці з Москвою та інкримінують ввезення до Молдови з РФ грошей для вже забороненої прокремлівської партії "Шор", за якою стоїть олігарх-утікач Ілан Шор.

Кейс з арештом Гуцул демонструє, що Молдова не буде миритися з агентами впливу Москви, яких та застосовує, щоб зірвати євроінтеграцію Молдови. Для контролю цієї країни РФ використовує комплексний набір механізмів: політичний, економічний, інформаційний та військовий тиск.

Для дестабілізації Кремлю найкраще слугують молдовські автономії - Гагаузія і Придністров'я.

Ілан Шор та Гагаузія

Тривалий час цьому протистоянню найбільше сприяв русофіл, молдовський політик і олігарх-утікач Ілан Шор. Він був головою вже забороненої партії "Шор" і яку у 2023 році розпустив Конституційний суд Молдови, бо та відкрито представляла інтереси Кремля. Самого Ілана Шора в Молдові заочно засудили на 15 років позбавлення волі за "крадіжку століття". Він є фігурантом справи щодо виведення мільярда доларів із банківської системи Молдови у 2014 році, що прирівнювалося до 12% ВВП держави.

 

Після чергової зміни влади Шор втік до Ізраїлю, а потім перебрався до Росії. Але на цьому "шорівське" зросійщення Молдови не припинилося. Вже після початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, партія почала активно взаємодіяти з російською владою, а її депутати відвідували Москву.

"Шор" стала головним організатором проросійських протестів у Молдові у 2022—2023 роках, які було спрямовано на відставку прозахідного уряду президентки Молдови Маї Санду. В 2024 році Ілан Шор створив у Москві проросійський блок "Победа". Як він сам заявляв, створення блоку націлено на перемогу не тільки на президентських виборах та референдумі щодо членства в ЄС, що відбулися в Молдові в жовтні 2024 року, а й загалом на новий для Молдови, російський, а не західний вектор розвитку.

Саме Гагаузію по праву можна вважати плацдармом для активної проросійської діяльності. Тут не до кінця працюють загальноприйняті молдавські закони. Зокрема, на рівні Молдови заборонили блок "Победа", але в Гагаузії він функціонує. Тут не діють й заборони на російську пропаганду. В регіоні транслюють російські федеральні телеканали. Тобто місцева влада просто ігнорує правила, що діють у всій державі. Головним високопосадовцем Гагаузії є башкан. Це - голова регіону. Його обирають на 4 роки. Цей пост в 2023 році зайняла протеже Ілана Шора Євгенія Гуцул.

 

Вона балотувалася від партії "Шор", де до цього була на посаді секретаря. В інформаційному просторі Гуцул з'явилася менше, ніж за місяць до виборів. Проросійські сили організували потужну передвиборчу кампанію, яку підтримували російські політики та шоубізнес. Філіп Кіркоров, Микола Басков та Стас Михайлов виконали гімн Гагаузії російською мовою, закликаючи голосувати за неї у другому турі виборів. Після перемоги Гуцул активно виступала за зміцнення зв'язків з Росією, їздила до Москви, зустрічалася з російськими політиками, мала підтримку від російських бізнесменів. Її проросійська риторика, критика центральної влади, популяризація російської культури в Гагаузії - усе було спрямоване на те, щоби зірвати євроінтеграцію Молдови.

Фінансування, яке отримувала Гагаузія від Кремля, призвело до санкцій з боку ЄС, а Гуцул звинуватили у просуванні сепаратизму. Але не варто забувати, що вона є ставленицею Ілана Шора, який і надалві особисто керує політичними процесами в Молдові. Навіть під час офіційних політичних заходів його виступи транслюють онлайн.

Тож, по суті, люди голосували не за Гуцул, а за вже відомого їм Ілана Шора, який годував виборців обіцянками, не шкодував популізму. Наприклад - обіцяв дешевий газ.

Референдум щодо членства Молдови в Європейському союзі 2024 року продемонстрував, що російська пропаганда у Гагаузії працює. За євроінтеграцію там проголосувало лише 5,16% виборців. І це незважаючи на численні проєкти від Європейського Союзу з будівництва доріг, шкіл, лікарень, розвитку програм з енергоефективності, фінансування бізнесу, освітні проєкти тощо.

Придністров'я

Ще одна молдовська автономія, яка межує з нашою Одеською областю, розташована на сході країни. Йдеться про так звану Придністровську Молдовську Республіку, що після збройного конфлікту 1992 року фактично перебуває під впливом Кремля. Тоді Москва посприяла регіону в боротьбі з Молдовою. Згодом РФ продовжила зміцнювати свій вплив і здобувати лояльність у регіоні - підтримує його політичну, економічну та військову залежність. Для цього використовує свій природній газ, який 32 роки регіон отримував безкоштовно. Прикметно, що газ для Придністров'я формально зараховувався до боргу Молдови перед російським "Газпромом", що стало таким собі економічним тиском на Кишинів.

З точки зору інформаційного впливу російські військові використовуються як символ "захисту" російськомовного населення. Кремль через військову присутність нав'язує жителям Придністров'я проросійську ідеологію.

 

Але населення так званої "ПМР" використовує не тільки російську мову, а й російські паспорти. Незважаючи на те, що невизнане Придністров'я таки не стало частиною РФ, близько половини мешканців регіону мають цей документ. Справа в тому, що паспорт Придністров'я немає жодного сенсу за межами цього регіону. Тому мешканці тут оформлюють собі молдовський, український або ж російський паспорт.

Що цікаво, для отримання російського паспорту придністровцям не обов'язково проживати в Росії. В Тирасполі працює виїзний пункт консульського обслуговування, через який можна подавати документи на отримання громадянства.

"Гаманець" регіону

Усі сегменти місцевої економіки в "ПМР" контролює придністровський олігарх Віктор Гушан. Він очолює холдинг компаній "Шериф" в республіці та тримає під своїм впливом всю економіку регіону – від продуктів харчування, палива, медикаментів і інтернету, банківської справи та ЗМІ. Для прикладу, річні доходи "Шерифа" перевищують бюджет "ПМР" – це сотні мільйонів доларів.

 

Холдинг підтримує політичну партію "Оновлення", яка неодноразово обиралася в парламент Придністров'я. Ця політична сила є союзником з російською партією "Єдина Росія". У 2007 році у Придністров'ї було підписано офіційну угоду про міжпартійне співробітництво. 2010 року делегація "Єдиної Росії" була спостерігачем на виборах до парламенту "ПМР". Делегації "Оновлення" беруть участь у з'їздах партії, представники "Єдиної Росії" присутні на найважливіших заходах "Оновлення". Тобто партія, яку підтримує найвпливовіша людина регіону, має прямі зв'язки з головною політичною силою Кремля.

До чого це може призвести?

Точкові дестабілізаційні заходи в автономіях мають на меті вплинути на Молдову вцілому. Головна мета Москви - не дати Кишиневу рухатися західним курсом. На виборах президента та референдумі щодо членства в ЄС в 2024 році проєвропейським політикам не без хвилювань та перешкод вдалося перемогти. Мая Санду у другому турі виборів виборола право залишитися очільницею держави, а під час референдуму за внесення європейського вектору до Конституції Молдови проголосували 50,46% виборців.

З огляду на результати та мінімальну перевагу, не обійшлося без численного проросійського електорату. До того ж, за інформацією прем'єр-міністра Молдови Доріна Речана, Росія витратила близько 200 мільйонів євро на спроби купити голоси на цих виборах. Стверджується, що зусиллями із підкупу виборців керував проросійський олігарх-втікач Ілан Шор та його прихильники. Що цікаво - цього року на державу чекають ще одні надважливі вже парламентські вибори. Ймовірно, що вони стануть вирішальними для країни, адже за їх результатами стане ясно, чи вдасться чинній владі зберегти більшість в уряді та продовжити свій шлях до євроінтеграції, бо в іншому випадку проросійські сили матимуть більше передумов для впливу на Молдову, а Україна в свою чергу отримає не дружнього сусіда.

×