Якщо Зеленський не реформує судову систему, вона з'їсть його політичне майбутнє - політолог

З точки зору прийняття рішень і створення нормативних умов відповідальний парламент. Перш за все, президентська монобільшість.

Володимир Зеленський дійсно хоче перезавантажити систему і здійснити судову реформу. Це питання його політичного виживання. Або він змінить судову систему, або стара нереформована з'їсть його політичне майбутнє. За логікою політичного виживання має це розуміти. З точки зору його програмних обіцянок і мотивації, з якою прийшов до влади, логічно для нього було б здійснити це. Питання у можливостях – чи вистачає у нього інструментів і чи достатній рівень легітимності в очах суспільства.

Є зауваження з боку механізмів. Там ідеться про те, щоб дозволити суддівському самоврядуванню самим формувати собі контролюючий орган. Це замкне систему. Всередині циркулюватиме недовіра і деградація. Якщо створювати зовнішній механізм контролю, то можна порушити принцип розділення гілок влади та Конституцію в частині допуску іноземців до формування цієї гілки. Компромісного варіанту немає. Можна лише розбити процес на етапи, як у кулінарії. Спершу сформувати Вищу раду правосуддя, тоді суддівський корпус, потім - суддівське самоврядування і система контролю. Далі – реформування системи освіти і підготовки кадрів, створення механізмів суспільного контролю на місцях, деконцентрація функцій суду. Можливо, варто частину повноважень суду просто віддати іншим інститутам. Наприклад, системі сімейної і бізнесової медіації (вид альтернативного врегулювання суперечок із залученням посередника - медіатора. - Gazeta.ua), інституту Третейського судді. Це розвантажить суди і зменшить кількість спокус для суддів.

Найперше - суспільство, яке формує запит. Але його потенціалу для просування недостатньо. Все ще живемо в патернальному суспільстві. Частина активістів радше є частиною політичного істеблішменту. Також рушійною силою є наші зовнішні партнери і наші зобов'язання перед ними з досягнення європейських стандартів. Зокрема, в царині правосуддя. Ще - частина зовнішньополітичних гравців всередині влади, які могли б на цьому сформувати політичний капітал. Зокрема, сам Зеленський.

Основні противники – корумпована частина суддівського корпусу, яка не хотіла б позбавлятися привілейованого становища і надприбутків за обслуговування олігархічних і бізнес-інтересів. Також - представники старої і нової політичної еліти, якій вигідні умови контрольованого і корумпованого суду. Це олігархи, які зацікавлений в збереженні своїх монополій. Але в усіх середовищах можна знайти і зацікавлених у реформі.

Поки не реформуємося, будемо ходити по колу. Кроки по демократизації української політики, держави, суспільства будуть нівелюватися правовим нігілізмом і падінням рівня правової держави. Саботуватимуть будь-який процес розбудови державних інституцій. Неможливість добитися справедливого рішення в суді буде створювати соціальне напруження, самосуди і інше безладдя. Реформи можна буде відкотити, звільнених повернути на посади, рішення - відміняти, бізнеси - забирати. Держава не буде ефективною.

Шанси на отримання кредиту 50 на 50. В середині літа зрозуміємо остаточно. Якщо так, то зможемо отримати або наприкінці літа, або восени. Для економічної стабільності затримка траншу може бути відчутною. Наслідком стане падіння рівня життя населення.