Експерти вважають законопроект "Про вищу освіту", поданий Кабміном, найгіршим з трьох зареєстрованих у парламенті
Учора невдоволені майбутніми освітніми реформами українські студенти вже вкотре прийшли виявити свій протест під стіни Верховної Ради з гаслами "Освіта – не товар, універ – не базар!" і "Маєм право на протест". Так більше півсотні спудеїв висловлювали своє обурення з приводу намірів МОНмолодьспорту добитися у парламенті ухвалення законопроекту, який вже більше року шокує студентську громадськість своїми доволі "оригінальними" і самобутніми пунктами щодо реформування системи вищої освіти.
"Проект Табачника є одназначно найгіршим, який тільки можна було вигадати. Ми і далі організовуватимемо масові протести з вимогою відкликати його. Зміни до освіти треба вносити з урахуванням думки всіх студентів, а не за рахунок незрозуміло як проведених соціальних опитувань і потаємних круглих столів", – зазначає експерт з питань захисту прав людини, заступник голови ВМГО "Фундація Регіональних Ініціатив" Михайло Каменєв.
Нагадаємо, ідеологами кричущого документу № 9655, який формально позиціонується як проект від Кабінету Міністрів, є міністр освіти і науки Дмитро Табачник і депутат від Партії регіонів Максим Луцький. Запропонований урядом проект дбає не стільки про модернізацію освіти, покращення прав і можливостей студентів, скільки про посилення власного адміністративного контрою над мережею вишів та збільшення ваги профільного міністерства у сфері освіти. У кабмінівському варіанті видозміни освітньої галузі налічується близько 50 повноважень для КМУ та більше 100 прямих повноважень для Міністерства освіти і науки в галузі управління освітою. В разі його прийняття міністерство отримає на 29 повноважень більше, ніж передбачено чинним, "дореформеним", законодавством. По суті, злякавшись звуження власних повноважень у зв'язку з освітньою реформою, Кабмін, керуючись бюрократичним рефлексом, відреагував намаганням їх збільшити.
Окрім того, законопроект повністю обмежує університетську автономію і студентське самоврядування, а головне – дозволяє збільшувати плату за навчання в будь-який момент навчання. Очевидно, що поняття "автономії ВНЗ" чиновники просто не розуміють або не бажають розуміти, оскільки в їхній версії воно є "сукупністю передбачених цим Законом прав та обов'язків вищого навчального закладу". При цьому список обов'язків, як виявляється, не є вичерпним: міністерство залишає за собою можливість їх збільшувати через власну нормативно-правову діяльність.
Не почута альтернатива
Що цікаво: попри те, що в парламенті також зареєстровані два альтернативні законопроекти, саме документ Табачника-Луцького поки що вважається найбільш прохідним. Приміром, законопроект народного депутата, представника Президента України у Верховній Раді, члена фракції Партії Регіонів Юрія Мірошниченка, на думку експертів і представників громадських організацій, є найбільш зваженим та демократичним для студентів і викладачів. Так, кажуть фахівці, низка запропонованих "регіоналом" новацій дає змогу зрушити з місця давній застій в освітній галузі.
Зокрема, визначення "академічної автономії" у тексті законопроекту повністю відтворює положення Лімської декларації 1988 року. Під нею розуміють не абстрактні права та обов'язки, а "незалежність від держави та інших суспільних сил у прийнятті рішень стосовно внутрішнього управління, фінансів, адміністрації, встановлювати власну лінію поведінки у сфері освіти, науково-дослідної роботи, викладання й інших пов'язаних з цим видах діяльності". Йдеться, насамперед, про право ВНЗ видавати власні дипломи, а не дипломи державного зразка (ст. 44), а також виключне право визначати умови конкурсу для вступу на бакалаврат за державним замовленням (ст. 39), самостійно визначати умови та порядок вступу до ВНЗ для здобуття академічних ступенів молодшого спеціаліста, магістра і доктора філософії та для здобуття особами вищої освіти за кошти фізичних і юридичних осіб.
Також законопроект Юрій Мірошниченко пропонує запровадити безстрокову ліцензію, що дозволить уникнути тяганини та корупційних позивів процедури переліцензування. Крім того, в документі не вказаний ліцензійний обсяг, що, очевидно, приємно здивує ті ВНЗ, які надають якісні освітні послуги і здатні до швидкого збільшення кількості студентів.
"Власне кажучи, кожен із запропонованих законопроектів не є ідеальним та має чимало недоліків. Однак не можна посперечатися з тим, що проект Табачника-Луцького є найгіршим і найважчим, оскільки з його авторами навіть неможливо вийти на рівень дискусії і обговорення його положень. У проекті Табачника нас обурюють кілька негативних моментів, які в інших законопроектах більш-менш лібералізуються. Зокрема, проблема з контрактниками в законі від Табачника залишається "чорною дірою". Спектр вирішення цього питання полягає в тому, що міністр освіти пропонує підвищувати плату за навчання протягом дії договору. Натомість у проекті Юрія Мірошниченка це питання вирішується умовно компромісніше: збільшувати плату за контракт виші будуть лише у випадку різкої інфляції в країні. Також лише в проекті Табачника пропонується до ЗНО додати ще й екзамени, тобто залишити ті самі хабарі, та ще й муки на тестах, які вже, власне, будуть непотрібні за наявності екзаменів, адже їх можна буде легко купити. Проблема автономії у документі Табачника і компанія взагалі обходиться стороною і залишається розмитою. Найгіршим проект Табачника є і тому, що він пропонує підняти розмір стипендій до рівня прожиткового мінімуму, але при цьому не виділяти додаткових коштів у бюджеті. При такому розкладі студенти, які матимуть хоча б одну трійку, взагалі не отримуватимуть у подальшому стипендій. Відтак найбільш компромісним є законопроект Юрія Мірошниченка", – пояснює думку невдоволених студентів і низки громадських організацій Голова Ради Старійшин Всеукраїнської молодіжної організації "Фундація Регіональних Ініціатив" (ФРІ), співкоординатор кампаній громадського лобіювання щодо захисту прав молоді Михайло Лебедь.
Утім якою буде реакція народних обранців і який з документів схвалять депутати покаже час. Як і те, чи підтримають державні мужі альтернативний і якісно кращий документ про реформування галузі освіти, замість того, щоб і далі проштовхувати одіозний урядовий законопроект, тим самим підігріваючи невдоволення суспільства.
3 
8759
Коментарі
14