Грузія – у глухому політичному куті. Чи є із нього безпечний вихід і як ситуація впливає на Україну, - розбиралася Gazeta.ua.
14 грудня 2024 року у Грузії відбулися президентські вибори. Вперше в історії країни - не всенародні, а через колегію виборників. 224 представники із 300 обрали члена партії "Грузинська мрія" колишнього футболіста Міхеїла Кавелашвілі.
Чинна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала вибори "пародією" і відмовилася поступатися посадою. Напередодні парламент позбавив її державної охорони. Не пізніше 29 грудня вона має залишити президентський палац. Тож у Грузії фактично двовладдя. І всередині країни, і зовні розуміють - розв'язка неминуча. Та коли і яка?
Білорусь чи Венесуела?
Політичний процес у Грузії зараз нагадує Білорусь та Венесуелу. Така ж криза могла спіткати Румунію, якби Конституційний суд країни, посилаючись на дані розвідки про зовнішнє втручання у вибори, не скасував перший тур.
Міхеїла Кавелашвілі привітали з перемогою керівники Білорусі, Азербайджану, Вірменії та Сербії. Цікаво, що до них, принаймні на час написання статті, не приєднався Путін. Можливо через те, що у залі були присутні тільки 225 із 300 виборників, 75 представників опозиційних партій бойкотували захід. Кремль розуміє - це лише початок. Путінський пропагандист, голова комітету Ради Федерації з інформаційної політики Олексій Пушков вважає, що Зурабішвілі "готує гучну політичну провокацію", яка може надати нового імпульсу протестам. Російські пропагандистські пабліки натякають на складні торги по Південній Осетії та Абхазії, котрі Іванішвілі веде безпосередньо з Путіним.
Реакція буде жорсткішою
Натомість колективний Захід готується посилити жорстку реакцію, яку вже виявляв у відповідь на парламентські вибори у Грузії. Нагадаємо, що європарламент визнав їх недостовірними і закликав провести нові.
Так, протягом минулого тижня звучали заяви європейських політиків про можливі санкції проти "Грузинської мрії". Щоправда, заблокувати їх на рівні ЄС пообіцяв угорський прем'єр Віктор Орбан. Утім, він не здатен завадити окремим країнам діяти на власний розсуд. 16 грудня Литва за погодженням з Естонією заборонила в'їзд прем'єру Грузії Іраклію Кобахідзе. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас закликала почекати - Грузія "прямує не туди", але для погодження санкцій потрібен час.
Німеччина і США на даний момент, схоже, тестують свою позицію. Голова комітету у закордонних справах Бундестагу Міхаель Рот наголосив, що правляча партія "ГМ" поглиблює розкол Грузії, планує державний переворот і "хоче знищити ліберальну демократію". Згідно зі спільною заявою "Альянсу лібералів і демократів за Європу" і Ліберального Інтернаціоналу, там визнають Саломе Зурабішвілі єдиною законною президенткою Грузії.
Цю ж думку висловив голова Гельсінської комісії США Джо Вілсон: "Мають бути нові вибори".
Російська зима - грузинська весна?
Перед голосуванням за президента під парламентом Грузії були протести. Попри очікування, серйозних спроб зірвати захід не було. Натомість новою точкою відліку є 29 січня, коли збігає президентський термін Саломе Зурабішвілі. Вона пообіцяла грузинську весну, котра змінить нинішню "російську зиму".
Напруга відчувається і в перших заявах Кавелашвілі. Новий президент заявив про бажання і далі просуватися до ЄС "з урахуванням національних інтересів". В Україні аналогічні заяви лунали у 2013 році від прем'єра Миколи Азарова задля обґрунтування відмови підписувати угоду про Асоціацію з ЄС. Але Кобахідзе і Бідзіна Іванішвілі готують варіант "В". "Уже понад 2 роки у Грузії немає патріотичного, ментально і психологічно врівноваженого президента", - заявив Іраклій Кобахідзе. У грузинській політиці багато авантюрних політиків, котрі завжди готові вийти за конституційні межі заради реалізації вузьких політичних цілей, за якими "ховається чиясь невидима рука", наголосив спікер парламенту Шалва Папуашвілі.
Отже, правляча партія робить ставку на дискредитацію Зурабішвілі як "іноагентки". Виконавчий секретар "Грузинської мрії" Мамука Мдінарадзе натякнув - перебування у президентській резиденції після 29 грудня буде для Саломе Зурабішвілі кримінальним злочином.
Знайшли зайвого
Натомість опозиційні сили однозначно прагнуть перезавантаження через нові вибори. Будь-які дії нелегітимної влади, як от призначення так званого президента, є незаконними, є провокацією, - стверджує Мамука Хазарадзе від "Вільної Грузії".
Хатія Деканоїдзе від "Єдності - Національного руху" прямо говорить: "Режим має піти, після чого ми, звісно, проведемо справжні президентські й парламентські вибори". І на додачу - один із лідерів опозиції Ніка Мелія 15 грудня закликав вислати з країни Бідзіну Іванішвілі.
Динамічна рівновага
Нині між владою і протестувальниками - динамічна рівновага, стверджує журналіст "Ехо Кавказу" Тенгіз Аблотія. За його словами, у протестів немає формальних лідерів, тому владі їх неможливо придушити.
Але "вони не можуть - і ми не можемо", наголосив він. Аблотія незадоволений млявою, на його думку, реакцією США та ЄС, котрі ввели 13 грудня санкції. "Переконаний, нині Європа під гаслом "не нашкодь грузинському народу" прирікає народ на війну з власною державою", - закидає він.
Настав час грузинам, як і українцям, відстоювати проєвропейський шлях, звертає увагу Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. На його думку, якщо не станеться масштабування протестів, у "ГМ" буде спокуса силового придушення. У такому разі, Саломе Зурабішвілі може переїхати до однієї з європейських країн і звідти здійснювати президентські повноваження. Можливо, вона проговорювала цей варіант на зустрічі з президентами Франції та України у Парижі 7 грудня, припускає експерт.
Знову "Вагнер"?
Розв'язка може настати і раніше. Політолог Вахтанг Маісая стверджує, що у Грузії вже діють внутрішні російські найманці, у тому числі, "вагнерівці", котрі намагатимуться заарештувати Саломе Зурабішвілі або захопити палац Орбеліані. Причому присутність російських найманців напружує Сили оборони, у тому числі - Службу держохорони. Експерт очікує силових дій проти опозиції у період до 20 грудня. У ці ж проміжки часу припускає провокації і "Грузинська мрія" з посиланням на неконкретизовану "третю силу".
Подальший розвиток подій стане показовим. Грузинські пабліки проводять прямі паралелі між українським Майданом 2013 року і можливим розвитком напруги у власній країні. Схожість, безумовно, є, стверджує експерт-міжнародник Гіоргі Іналішвілі, зокрема, протести на головній площі столиці. Але у Грузії проти влади активніше, ніж у нас у 2013 році, висловлюються державні службовці. Цей шлях може бути перспективним.
2 
8759
Коментарі