Нещодавно сталися три великі терористичні акти - у Франції, Тунісі та Кувейті. Це - збіг? Чи вони пов'язані між собою?
- Ці теракти - елементи однієї війни. Є давні уявлення про двополярний світ - із Росією та США, що борються між собою. Насправді це давно не так. Є іслам, що бачить себе не лише окремою, а й домінантною над Європою, цивілізацією. З погляду ісламу, саме він має керувати світом. Подібне бачення є й в інших релігіях - християнстві та юдаїзмі. Однак, там це не потрапляє в політичний план сьогоднішніх дій. Наприклад, лише тоді, коли буде Друге Пришестя. З точки зору мусульманина, домінування ісламу в світі - реальне політичне завдання. Питання - у способі реалізації. Є різні погляди щодо рівня застосування насилля. Але те, що ісламська цивілізація - найвища й усі люди мають бути мусульманами - це догма, яку не обговорюють.
Це актуально для вірян і зараз?
- Давні смисли не вмирають. Усе почалося з кількох бідних бедуїнських племен. Потім релігія поширилася на півсвіту. Половина мусульман стала сповідувати іслам шляхом завоювання, інша - через тодішні політтехнології та пропаганду. Мусульманський світ, під тиском християнських країн, був у нокдауні три століття - з ХVII-го (у європейській історіографії вважають переломним моментом 1683 рік, коли польсько-німецько-австрійське військо перемогло османів під Віднем. - "Країна") до 1989 року.
У пожвавленні військово-політичних претензій ісламу неабияку роль зіграв СРСР. Росіяни вдерлися в Афганістан і програли. Там уперше, після трьох століть поразок, іслам зміг перемогти Європу, хай і периферійну. Це збудило мусульманський світ. Якщо вдалося раз, то вдасться ще. Іслам перейшов у наступ. Ідея озброєного джихаду ставала дедалі популярнішою. Головна мета - Захід. Терор - це політичний метод, бо не можна до Парижа чи Відня підтягнути ствольну артилерію.
"Ісламська держава Іраку і Леванта" створена теж за логікою протистояння із Заходом?
- Так. Це останній проект із високим рівнем організації та продуманою системою пропаганди. Чим вони відрізняються від інших? По-перше: у них багато грошей і якісних трофеїв.
По-друге: на захопленій ними території живуть від 6 до 10 мільйонів осіб, обкладених податками.
По-третє: у них кваліфіковані кадри. Як правило - європейці, що прийняли іслам, або іракські офіцери часів Саддама Хусейна.
По-четверте: чудова пропаганда. Їх можна порівняти з більшовиками - мають просту й експансивну ідеологію.
До них їдуть радикали з різних країн. Тому "Ісламська держава" має можливості створити терористичну мережу в усьому світі, що й робить. Києву слід бути обережним. Терористи використовують держави з високим рівнем корупції, слабкими спецслужбами і держапаратом. Україна може стати перевалочною базою для ударів по Європі чи арабських країнах, що є союзниками ЄС. Ця війна триває 1300 років. Хоча європейці ставляться до неї як до історії, а не реальності.
У термінології "Аль-Каїди" та "Ісламської держави" європейці є хрестоносцями. Для шахідів часи, що були на зорі ісламу, існують досі. Вони хочуть бути схожі на сподвижників Мохамеда. На відміну від Європи, їхня пам'ять не сконцентрована на Новому часі чи історії ХХ століття, а значно глибша.
Чому бойовики ІДІЛ на камеру відрізують людям голови?
- Це - елемент пропаганди. Ми погано знаємо історію ісламу. Наприклад, коли мусульмани завойовували Іспанію, де жили християни вестготи, то після першої сутички взяли їхні трупи й варили. І навіть вдавали, що їстимуть їх. Розвідники вестготів інформацію передали своїм. Це деморалізувало супротивника й полегшило завоювання Іспанії.
Що їм потрібно? Перше: залякати супротивника.
- Друге: залучити на свій бік певний тип людей. Більшість не отримують кайфу від відрізання голів іншим. Але є такі, кому це подобається. Те ж саме рабство, купівля жінок. Навіть у Європі є люди, які залюбки сходили б на ринок і купили би жінку. Чи чоловіка, щоб убити його. Такі їдуть в "Ісламську державу". Показові вбивства працюють як реклама для рекрутингу бійців.
Хто з європейців найчастіше йде до них?
- Усі, починаючи від ісландців і закінчуючи росіянами. Здебільшого це середній клас. Люди, влаштовані у своїх соціумах. Тут можна провести ще одну аналогію з більшовиками. Хто допомагав Москві в Європі? Пролетаріат? Ні, звісно. Лівими були люди із забезпечених сімей. Хто працював на СРСР у Великій Британії? Найкращі аристократи. У США? Найуспішніші вчені, середній клас. Подібне відбувається зараз із "Ісламською державою".
Є інформація, що бойовики Північного Кавказу присягнули Ісламській державі.
- Про це пишуть російські ЗМІ. Насправді, в північнокавказьких бойовиків триває конфлікт між прихильниками й супротивниками підпорядкування ІДІЛ. Але російська пропаганда запевняє, що весь Північний Кавказ перейшов до "Ісламської держави".
Навіщо це Кремлю?
- По-перше, Путіну зараз вигідно позиціонувати себе як жертву ІДІЛу. Він посилено шукає компроміс із Заходом, але на своїх умовах. Щоб йому віддали Україну. Говорить Європі: давайте забудемо про Україну, бо нашою загальною загрозою є ісламісти. Путін хоче використати ІДІЛ як пропускний квиток на Захід.
По-друге, імовірно, що після України Кремль перенесе агресію та увагу на Північний Кавказ.
Є ще Південний Кавказ. Вийшли на протести десятки тисяч вірмен. Як це вплине на регіон?
- Один американський політолог дуже точно описав політику Росії на Кавказі: мета - Азербайджан, засіб - Вірменія, шлях - Грузія. Москва почала збирати російсько-радянські землі. Усі три країни Путін хоче додати до зони свого впливу. Частина території Грузії вже у складі Російської Федерації. Азербайджан важливий з погяду ресурсів - нафти й газу. Баку чинить опір, не хоче бути частиною "російського світу". А Грузія і Вірменія перебувають під непрямим керуванням Москви. Вірменія давно, а Грузія - після відставки Саакашвілі. Звісно, вірменам не подобається російська соціально-економічна модель із неефективною системою управління та корупцією. Але чи зможуть вони щось зробити? Сумніваюся. Тому що вірмени пов'язані Нагірним Карабахом. Вони переконані: без російської допомоги стануть жертвою Азербайджану. Щонайменше, буде відвойовано Карабах. Щонайбільше - відбудеться наступ на Єреван.
Антивірменські настрої мають силу в Азербайджані, бо Єреван захопив близько 20 відсотків території сусіда.
Євросоюз може замінити російський військовий контингент у Вірменії і стати гарантом безпеки на Південному Кавказі?
- Ні. По-перше, Євросоюз - найбільш неефективна бюрократична організація. Усім своїм ворогам побажав би мати такого союзника. Те, що в Україні після року війни все ще сподіваються на ЄС, м'яко кажучи, - поза здоровим глуздом.
По-друге, усі розуміють, що там проблема і головоломка. Тому ніхто не сунеться на Південний Кавказ. Гарантами чого гіпотетичні війська ЄС можуть бути? Того, що азербайджанські території, які з точки зору міжнародного права, окуповані Вірменією, залишаться окупованими вічно? Росія це все розуміє. Тому тисне на обидві сторони - постачає зброю і азербайджанцям, і вірменам. Радянські спецслужби запустили карабахський конфлікт, щоб Південний Кавказ опинився на гачку в Москви. Він діє дотепер. Це - "спляча" міна, яку контролює Кремль.
Якою може бути оптимальна зовнішня політика Києва щодо Кавказу?
- Для України було б добре проводити хоч якусь зовнішню політику. Це вже стало б успіхом. На Росію озиратися не варто. Хоч би що робив Київ, а "візитівки Яроша" й "український слід" будуть і на Кавказі, і на Марсі. Будь-яка держава намагається розвивати стосунки з країнами і територіями поблизу своїх кордонів. Україна - на кордоні Кавказу. Тому повинна мати якусь політику щодо нього. Будь-яка нестабільність на Кавказі впливатиме на Україну - через біженців або бойовиків. Крім того, народи Північного Кавказу - принаймні та їх частина, що прагне незалежності від Росії, - симпатизують Україні.
Північний Кавказ - перший кандидат на вихід із РФ. Питання в тому, що Україна тут може і хоче зробити. Думаю, треба думати про модерування політичних структур на Північному Кавказі. Докласти зусиль, аби розлучення Кремля з народами Кавказу сталося цивілізованим шляхом. Якщо після відходу Москви влада там опиниться в якогось ІДІЛу - це буде проблемою. Київ має сприяти встановленню на Кавказі режимів проєвропейського типу. Ну, хоча б, як Азербайджан, щоб не вели агресивної політики. Захід проблему знає, але предметно нею не займатиметься. Для них це - далеко і, все ж, не головний регіон. Тому віддали його на відкуп Путіну. А той заганяє ситуацію і народи Кавказу в безвихідь: або я, або ІДІЛ.
Київ має стати адвокатом кавказьких народів у Європі.
Як до активності України на Кавказі поставиться ЄС?
- Зараз важко зрозуміти користь від України для Європи. Лише головний біль. Допомагають, бо їм потрібен буфер від Путіна, якому не вірять. Але якщо Україна візьметься за Кавказ, у неї з'явиться своя роль і місія на міжнародній арені. Ніхто не хоче мати там другого Афганістану чи Іраку. Київ міг би представляти інтереси Заходу і Європи в цьому регіоні. А також - сприяти розвитку громадянського суспільства у кавказьких народів і підтримувати їхні майбутні держави. Це зробить Україну корисною для ЄС і Сполучених Штатів.
3 
8759
Коментарі
1