Протягом 2013 року в Україні готувалися до підписання Угоди про асоціацію з ЄС і намагалися налагодити плідну роботу у Верховній Раді. Gazeta.ua пропонує огляд найяскравіших і найрезонансніших подій року в українській політиці.

8 лютого "Жертви Кармазіна"

 

6 березня "Захист без мандата"

6 березня Вищий адміністративний суд достроково припинив повноваження депутата парламенту від фракції "Батьківщина", захисника екс-прем'єра Юлії Тимошенко Сергія Власенка. Раніше голова Верховної Ради Володимир Рибак звернувся до суду з позовом, оскільки Власенко одночасно з повноваженнями народного депутата займався адвокатською діяльністю. Рішення, яке прийняв суд, остаточне й не може бути оскаржене в апеляційному порядку. Напередодні ВАСУ позбавив мандата "регіонала" Андрія Веревського, який поєднував роботу в парламенті з підприємницькою діяльністю.

7 Квітня "Юра на волі"

Президент Віктор Янукович підписав указ про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та ще п'ятьох ув'язнених. Луценко був засуджений 27 лютого 2012 року до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також він був позбавлений права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років. Печерський райсуд визнав його винним у перевищенні службових повноважень, нецільовому використанні державних грошей, виділенні квартири своєму водієві та зарахуванні йому цивільного стажу як міліцейського. Подія стала знаковою в контексті підготовки України до підписання угоди про асоціацію з ЄС, що мала відбутися у листопаді 2013 року.

 

18 травня на Софіївській площі в Києві завершилася тримісячна всеукраїнська акція опозиції "Вставай, Україно!". Багаточисельні мітинги в кількох містах України організовували противники влади від партій "Батьківщини", "Свободи" та УДАРу. Проте в народне повстання акції не переросли. Політологи відзначили загальну абстрактність заклику "протистояти злочинній владі", що могло стати причиною згасання протесаного руху. Ініціатори акцій обіцяли восени відновити їх, проте цього не сталося. Фінальний мітинг 18 травня запам'ятався скандальної бійкою 20-річного Вадима Тітушко з Білої Церкви по кличці "Румун" з журналістами Ольгою Сніцарчук і Владиславом Соделем. Разом з Тітушком була група молодиків, близько 30 осіб спортивної статури. Після цієї події усі групи, або бойові загони найманців-провокаторів-спортсменів, напівкримінальних елементів та гопників стали іменувати "тітушками". 2 вересня Суд засудив Вадима Титушка до 2 років умовно.

30 червня "Вся Україна – Врадіївка"

30 червня у селищі Врадіївка Миколаївської області почалися протести, викликані груповим згвалтуванням та замахом на вбивство 29-річної жительки Врадіївки Ірини Крашкової. За її словами, у нападі і згвалтувані винні три чоловіки — серед них два міліціонери. Протестувальники вимагали затримати капітана міліції Євгенія Дрижака. В ніч на 2 липня мітингувальники штурмом захопили районний відділ міліції. Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко у своєму звіті у парламенті зауважив, що обрані форми протесту жителями Врадіївки є неприпустимими. В першій половині липня у багатьох містах України відбулися мітинги проти свавілля міліції з вимогою відставки Захарченка. 7 липня з Врадіївки вирушило близько двох десятків демонстрантів, що розпочали "Врадіївську ходу" до Києва. 18 липня її учасники зустрілися з Захарченком біля будівлі МВС. Пізніше протестувальники розпочали акцію на Майдані Незалежності, проте вже тієї ж ночі спецпідрозділ "Беркут" розігнав їхній наметовий табір. 29 листопада Первомайський міськрайонний суд виніс вирок у "Врадіївській справі". Дрижака та ще трьох підсудних ув'язнили на різні строки — від 5 до 15 років з конфіскацією майна.

27 липня "Невловимий ректор"

 

29 липня "Торговельна війна з Росією"

29 липня головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко заявив, що у кондитерських виробах української корпорації Roshen знайдено канцероген бензапірен і заборонив ввіз її продукції на територію країни. За два тижні Росія поставила митні бар'єри перед усім українським експортом. Згодом представники російської влади напряму пов'язали проблеми українських експортерів з підготовкою Києва до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. На прикордонних перепускних пунктах з України до Росії стали утворюватися черги із сотень фур та залізничних вагонів з українськими товарами. 19 серпня Міністерство доходів і зборів України та Федеральна митна служба Росії в ході переговорів домовилися про те, що додаткові процедури митного контролю щодо українських товарів не будуть застосовуватись, а товари українських підприємств перетинатимуть російську митницю в штатному режимі. 20 серпня 2013 року Росія оголосила про закінчення торговельної війни.

 

21 листопада Кабінет Міністрів вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Розпорядженням № 905 від 21 листопада Кабмін призупинив дію свого рішення від 18 вересня 2013 року "Про підготовку до підписання проекту угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, і ЄС і його членами, з іншого боку". Згідно з розпорядженням, таке рішення було прийнято з метою забезпечення національної безпеки України і для більш детального вивчення та опрацювання заходів, спрямованих на відновлення втрачених обсягів виробництва та торгово-економічних відносин з Росією та іншими країнами-членами Співдружності Незалежних Держав. На саміті "Східне партнерство" у Вільнюсі 28-29 листопада між Україною і ЄС не було підписано угоди про асоційоване членство України в Євросоюзі. Це викликало хвилю протестів по всій Україні.

1 грудня "Євромайдан, Кривава ялинка і масові протести"

 

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Події 1 грудня стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів з проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості. Вночі 1 грудня відбувся силовий розгін мирного протесту на Майдані Незалежності у Києві. Внаслідок дій "Беркуту" постраждали щонайменше 79 осіб ("Беркут" застосовував вибухові пакети, бив людей кийками, чавив ногами). Протизаконна акція силових відомств України була здійснена з метою очищення площі від учасників стихійного протесту, відомого як Євромайдан. Після цієї події 1, 8 і 15 грудня в центрі Києва відбулися Народні віче, що збирали кілька сотень тисяч людей. Три ключові вимоги мітингувальників: відставка уряду, притягнення до відповідальності та арешт винних у побитті активістів в ніч 1 грудня.

17 грудня "Московські угоди"

17 грудня в Москві президенти України і Росії підписали низку угод. Серед них дві найбільш вагомі – зниження ціни на газ для України до $268,5 і російський кредит 15 млрд доларів на 3 роки під 5 % річних (Росія розмістить в цінних паперах українського уряду частину своїх резервів з ФНБ обсягом $ 15 млрд). Російський газовий монополіст компанія "Газпром" і Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підписали доповнення до чинного контракту (2009 року), за яким "Газпром" буде поставляти газ в Україну за зниженою ціною. За словами віце-прем'єр-міністра Юрія Бойка, така ціна почне діяти з 1 січня 2014 року. Дія документу - до 2019 року. Щоквартально вона буде переглядатися. Президент Російської Федерації Володимир Путін назвав кредит у $15 млрд "підтримкою братньому народу".

×