Скандал навколо досудового слідства НАБУ з приводу глави ДФС Романа Насірова розкрив кризу навіть не навколо податкової системи, а навколо судової, а також показав у всій красі міну під назвою Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року.
Розпочате НАБУ досудове розслідування проти голови ДФС Романа Насірова стартувало з того, що до вручення підозри і до перших судових рішень у соціальні мережі і в медіа широким потоком ринули "зливання". Ці "зливання" не дозволяли вести справу з холодною головою і в правових рамках. Тому що сторона захисту цілком чітко сприйняла це як запуск процесу із заздалегідь узгодженим результатом. А сторона розслідування практично одразу усвідомила, що в полі чинного КПК її просто переграють.
Пропоную розібратися в цій справі без емоцій, а лише з фактами, які самі по собі вкрай красномовні.
Помилки звинувачення
1. Все почалося з того, що Роман Насіров, який відчув серйозне нездужання, відправився у "Феофанію" для лікування. І тут почалися перші порушення з боку НАБУ - "зливання" інформації йшло одне за іншим. Дії представників НАБУ у "Феофанії" мало не транслювалися в прямому ефірі та навіть анонсувалися заздалегідь. Одна лише епопея з медійним супроводом не/вручення підозри чого коштувала.
2. Вручення підозри детективи НАБУ провели без фіксації факту знаходження підозрюваного в свідомому стані, що дозволило захисту згодом розігрувати цю карту. Не було проведено огляд.
3. Під час початку слухань у суді Романа Насірова помістили в клітку, чим порушили 3 статтю Європейської конвенції з прав людини. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розміщення підозрюваного, а, значить, поки що невизнаного судом винним, у клітку вказує на те, що він фізично небезпечний для суспільства або може втекти із залу суду. Крім того, тим самим у спостерігача створюється враження про людину, поміщену в клітку, як про вже винну. Сукупність цих двох чинників може розцінюватися як порушення 6 статті Конвенції, в якій йдеться про право на справедливий судовий розгляд. Це одразу розвалює справу і фактично виправдовує підозрюваного.
4. Організований протест і пікет Автомайдану, а також приїзд учасників пікету до будинку судді можуть бути кваліфіковані як тиск на суд у найнебезпечнішій та жорсткій формі - тиск на особистість судді та його сім'ю. У будь-якій подальшій судовій інстанції рішення підданого тиску судді і тих, хто його змінив у ролі учасника процесу, може бути кваліфіковане як прийняте під тиском - з усіма правовими наслідками.
5. 6 березня Солом'янський районний суд Києва відмовив захисту в задоволенні клопотання про призначення судмедекспертизи для визначення стану здоров'я підозрюваного. Це визначення суду на засіданні в понеділок оголосив суддя Олександр Бобровник, який розглядав питання про обрання запобіжного заходу Роману Насірову.
6. Представники САП, знаючи, що Насіров знаходиться в лікарні, не використали законну можливість отримати медичну документацію про стан здоров'я Насірова та провести судово-медичну експертизу. Це незнання закону чи навмисна бездіяльність?
Помилки захисту
1. Використовували приміщення лікарні "Феофанія" для перешкоджання врученню підозри Роману Насірову.
2. Незважаючи на те, що вручення підозри є не слідчою дією, а процесуальною, намагалися перешкодити йому, посилаючись на те, що воно проводиться в нічний час.
3. Захист зловживав своїм правом на висування численних клопотань від імені аномально великої кількості адвокатів, чим домігся перенесення розгляду питання про обрання запобіжного заходу з 4-го на 5-те березня - щоб вийти за межі відведеного для цього питання ліміту часу в 72 години.
4. Захист Насірова 3-6 березня неодноразово намагався відкласти судове засідання, використовуючи недосконалість КПК і посилаючись на критичний стан здоров'я підзахисного, що не підтвердилося згодом медиками.
Усе це змушує задуматися не стільки про дії і професіоналізм самого Насірова, скільки про те, наскільки компетентні новостворені органи, і чим вони керуються в таких важливих для держави ситуаціях. До того ж ця ситуація вкотре демонструє, що поки не проведені фундаментальні зміни в самій державній системі, створення різних структур з новими особами не вплине на стан справ.




















Коментарі