середа, 05 квітня 2017 21:18

Чого бояться Порошенко і Гройсман - думка Карасьова

Чого бояться Порошенко і Гройсман - думка Карасьова
"Країна втонула у популізмі". Фото: УНІАН

Президент, Кабмін і Верховна Рада працюють сьогодні на рейтинг, а не на державу. Це проявляється в питанні тарифів на газ, сказав Gazeta.ua політолог Вадим Карасьов.

"У влади слабка легітимність. Блокада Донбасу теж була неправильним рішенням, але ж її підтримали. Влада боїться натиску думки людей. Хоча не завжди популізм правий. Іноді влада права. Але якщо вона не може провести своє рішення, то такою не потрібна.

Дві історії в одному кошику — блокада, яка невідомо чим завершиться, і скасування абонплати за газ.

Бояться йти на ризик. Не хочуть втрачати залишки рейтингу, на який працюють. А це означає, що державної влади, яка б опікувалася державними інтересами, в Україні немає. Є влада політиків, які думають про рейтинг, майбутні вибори, дочасні чи календарні.

Немає волі. Вулицю бояться всі — починаючи від президента і Кабміну і до Верховної Ради. Державних діячів в країні немає. Вони вимерли, як клас. Країна втонула у популізмі. Не хочуть іти проти волі якоїсь групи людей, яка може назвати себе громадськістю.

Прийняття державних рішень і політику треба розділяти.

У європейських країнах президент, як правило не є політичним гравцем. Приймає рішення з точки зору держави. Решта — прем'єри, керівники парламенту є політиками. В Україні сьогодні всі політики.

Давайте думати про державу. Бо всі думають, якби день прожити і ніч простояти. А там буде видно, якось пропетляємо. Така сьогодні логіка владних рішень", - каже політолог.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Абонплату на газ назвали "непродуманою"

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики призупинила своє рішення про зміну тарифів на газ 3 квітня. Ухвалила його 28 березня.
За ним з 1 квітня мала діяти нова система оплати за використаний газ. Замість п'яти складників ціна матиме два — вартість газу й відшкодування витрат на його доставку та розподіл серед споживачів.

За повідомленням ЗМІ, спершу за це рішення був президент Петро Порошенко. Проте змінив думку. Проти зміни тарифів виступили народні депутати, прем'єр Володимир Гройсман.

Зараз ви читаєте новину «Чого бояться Порошенко і Гройсман - думка Карасьова». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Політика
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади  Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg.  За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів.  Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі.  Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання.  Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто.  За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів.  На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні.  Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів.  Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття.  Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів.  Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах.  За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg. За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів. Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі. Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання. Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто. За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів. На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні. Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів. Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття. Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах. За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Голосів: 8785
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути