Майбутні парламентські вибори, які заплановані на 28 жовтня 2012 р., стануть черговим іспитом української влади на вірність демократичним цінностям та традиціям. Недаремно всі міжнародні контакти практично заморожені зі сторони ЄС та США на період до завершення голосування та підведення підсумків українських виборів. Перед владою стоїть серйозна дилема, провести вибори чесно з великою небезпекою програти, або ж задля перемоги за будь-яку ціну масовано використовувати всі методи адміністративного тиску, залякування та усунення опозиційних кандидатів.
Особливо гострою буде боротьба в Центральній Україні, де шанси провладних і опозиційних кандидатів є рівними, на відміну від Сходу чи Заходу, де є явні політичні фаворити. Перемога в Центральній Україні є стратегічною, хто виграє центр, той зможе контролювати парламентську більшість, так зазвичай бувало у вітчизняній електоральній історії.
97-й броварський виборчий округ є типовим для характеристики ефективності адміністративного ресурсу. Перелік учасників, визначення фаворитів, узгодження методів боротьби та значимість чорного PR – все це було відомо задовго до офіційного старту кампанії.
Зрозуміло, що ставка нинішньої української влади робиться на забезпечення ефективної кампанії насамперед у мажоритарних округах. Саме тут технологи Президента намагатимуться забезпечити собі ті голоси, які вони недоберуть у ході партійної кампанії. Повернення до змішаної системи виборів мало компенсувати партії регіонів, за рахунок мажоритарних округів, пропорційний перерозподіл. Депутати-мажоритарники початково є більш залежними від влади, а ніж пропорційники. Маніпулювання із виділення бюджетних коштів на округ, лобіювання регіональних інтересів – все це робить депутата-мажоритарника більш лояльним до діючої влади в незалежності від партійної самоідентифікації. Та й перемогти в умовах мажоритарного округу зможуть кандидати, які володіють значними ресурсами – фінансовими, організаційними, медійними, адміністративними тощо. Відтак, боротьба за кожен округ відбуватиметься на найвищому рівні із застосуванням найжорсткіших методів. До арсеналу будуть залучені і міліція, і прокуратура, і СБУ, і податкова, і місцеві суди. Всі ці інструментарії будуть використовуватися як з метою тиску безпосередньо на кандидатів, так і їх прихильників, волонтерів та платних агітаторів.
У Броварах ситуація досить симптоматична для регіону із яскраво вираженим протистоянням тандему влада-опозиція. Задовго до виборів стало зрозумілим, що влада поставила собі за мету зупинити незручного для них опозиційного депутата Павла Різаненка. Головним його опонентом було призначено керівника фракції ПР у міськраді та голови земельної комісії Сергія Федоренка. Саме з прізвищем останнього були пов'язані гучні земельні скандали на Броварщині. Щоправда славу цій людині принесла не стільки депутатська діяльність, скільки імідж особистого "масажиста Азарова".
Взагалі ситуація із Броварами нагадує інститут сюзеренства середньовічної Франції. Таке враження, що землями та титулами Броварів прийнято жалувати найбільш відданих та наближених людей із оточення сильних світу. Окрім "масажиста Азарова", сьогодні розглядається ще один потенційний кандидат у депутати від влади, нинішній мер Броварів Ігор Сапожко, близького до Богдана Губського. Коли земельний магнат був ще у складі Батьківщини та фактично курував Київську область, він завів Сапожка у владу через членство у партії Тимошенко. А після поразки Тимошенко, останній, як і його патрон Губський, швидко змінив партійний окрас із біло-сердечного на біло-блакитного.
Слід визнати, що електоральний рейтинг самого Сапожка та його ресурсні можливості у місті Бровари вигідно відрізняються від показників Федоренка. Проте окремі факти із біографії діючого мера Броварів, які неодмінно стануть відомі під час виборів, не дозволили йому стати фаворитом в боротьбі за представництво від ПР по округу.
У той же час, сам Федоренко не тільки має індульгенцію на найвищому рівні, але і почав кампанію найпершим, вклавши чимало коштів у базові елементи нинішніх виборів – матеріальне заохочення. Продуктові набори, подарунки, листівки та біл-борди радували мешканців Броварів, Березані, Баришівки ще починаючи із лютого цього року. Характерно, що на той час ЦВК ще не визначилася, ані з межами виборчих округів, ані їх кількістю по областям.
У разі якщо партія влади проведе соціологічний зріз і надумає замінити кандидатуру Федоренка на Сапожка, або когось іншого, лише посилиться протистояння не тільки на внутрішньому рівні, але і постане питання можливих мерських виборів. Оскільки гіпотетична перемога Сапожка відкриє тому ж таки Різаненку шлях до мерського мандату, такий варіант навряд чи може сприйматися як компромісний.
Сама фігура Різаненка є вкрай невигідною у протистоянні з будь-яким кандидатом для влади. Західна освіта та російський досвід залучення інвестицій мають стати козирними картами Павла Різаненка на майбутніх парламентських виборах. Різаненко також відкрито виступив та публічно розкрив земельны схеми, чим зупинив дерибан броварської землі.
Різаненка публічно підтримав Віталій Кличко, якого в Броварах вважають своїм земляком і який користується в регіоні значним авторитетом. Балотування від партії УДАР, зважаючи на рейтинг партії в регіоні, створює Різаненку суттєву конкурентну перевагу. Саме цим пояснюється той факт, що на окрузі жоден інший кандидат від опозиційних партій жодним чином себе не проявив. Кажуть, що представники місцевих опозиційних партій – Батьківщини, Фронту змін, Свободи неофіційно підтримують останнього.
Стан в таборі інших опозиційних кандидатів яскраво демонструє історія з депутатом київської обласної ради Дмитром Ратніковим, який, отримавши депутатський мандат від Європейської партії Миколи Катеринчука, невдовзі опинився у фракції партії регіонів. Не виключено, що саме його та подібних йому ПР буде використовувати в якості опозиційних клонів.
Брак сильних опозиційних політиків на місцевому рівні, може бути компенсоване ініціативністю центрального керівництва об'єднаної опозиції. Останнє може прийняти рішення в незалежності від логіки електоральних розстановок в окрузі, як це не одноразово траплялось. Не виключено, що Батьківщина виставить або свого місцевого відверто непрохідного кандидата, або ж взагалі кандидата-парашутиста, якому не вистачить місця в прохідній частині партійного списку. Так вже трапилось в 1998 р., коли в Броварах раптово з'явився в якості кандидата в депутати Володимир Яворівський. Депутатом Яворівський від Броварщини звичайно не став, проте допоміг перемогти діючому мерові Броварів члену СДПУ(о) Олексію Іщенку.
Проте сьогодні в Броварах є всі можливості опозиційним партіям діяти консолідовано і довести здатність опозиційних сил домовлятися в інтересах виборців і результату. Прагматичний розрахунок, відмова від гасла "моя партійна хата скраю" допоможуть в підсумку опозиції перемогти владу.
Але з іншого боку, це створює і серйозні проблеми для опозиційного кандидата. Адже маючи наперед визначену чітку мішень, можна собі уявити, що чекає на кандидата від опозиції у найближчому майбутньому. Коли провладний кандидат (хто би ним не виявився) зрозуміє, що тактика підкупу не буде настільки ефективною, як прогнозувалося їхніми політтехнологами, в хід піде чорний PR, силові методи тиску. Вже сьогодні у Броварах починають поширювати специфічні листівки, в яких той же Різаненко зображується у чорних тонах.
Бажання перемогти за будь-яку ціну, може зіграти із владою злий жарт. Показовим можна вважати приїзд до Броварів Віталія Кличка на зустріч із виборцями наприкінці червня цього року в підтримку П.Різаненка, коли місцева влада свідомо намагалася зірвати цю зустріч, відмовляючи в заявці, починаючи масовані ремонтні роботи на місці зустрічі, підсилаючи провокаторів тощо. В підсумку зустріч не зірвали, а лише надали їй додаткового поголосу, та привернули до неї увагу не лише на місцевому, але й всеукраїнському рівні. А в майбутньому подібні дії стануть предметом розгляду ще й міжнародних спостерігачів. Адже, якщо всесвітньо відомій особистості рівня В.Кличка забороняють зустрітися із виборцями, то яку оцінку таким виборам дадуть міжнародні урядові і неурядові організації. Ще до офіційного старту початку виборчої кампанії, влада вже створює для неї негативне недемократичне тло.
Незважаючи на спекотний літній період, реальна боротьба за парламентську владу вже розпочалася. Характерно, що багато в чому результат може залежати від того на кого саме ставку зробить влада в мажоритарних округах, та чи зможе опозиція домовитись. І 97 броварський виборчий округ є показовим. Схоже орієнтація на охоронців, водіїв, перукарів та масажистів для партії регіонів є традиційною. Наступний крок буде за опозицією. Адже, якщо опозиція не хоче щоби її "розводили як кошенят", не потрібно протягувати котів в мішках через партійні списки та мажоритарні округи.
Коментарі
1