У Росії розпочав роботу саміт БРІКС, у якому заявлено амбітні геополітичні цілі. У планах путінської гостини розбиралася Gazeta.ua
Пафос саміту БРІКС високі гості відчули вже в аеропорту Казані: їх пригощали російським короваєм і татарським смаколиком "чак-чак". Лідер КНР Сі Цзіньпін був у доброму гуморі й пожартував, що у Китаї є "свої чак-чак". Можливо, йому більше припав до душі транспарант "Ласкаво просимо, Сі Цзіньпін!".
А от президенту ПАР Сирілу Рамафосі, котрого голова Татарстану Рустем Мінніханов навчав правильно споживати ласощі, місцева їжа сподобалася. Індійський прем'єр Нарендра Моді не встиг зійти з літака, як його привітали з високою російською нагородою, яку той отримав у день, коли росіяни обстріляли українську дитячу лікарню ОХМАТДИТ. Гостя біля червоної доріжки потішили представники діаспори у національних костюмах. Страв Моді не куштував, але шанобливо їх торкнувся і поклонився.
Та за солодким прийомом на БРІКС розгортається гострий діалог.
Страви до політичного столу
Адже йдеться про майбутнє самого альянсу, котрий 20 років тому створювався виключно як економічний, а нині Путін і Сі планують перевести його в геополітичну площину. Не випадково Моді відразу "застовпив" тему України: "Ми постійно у контакті щодо конфлікту між Росією і Україною. Як і раніше, дотримуємося позиції, що конфлікти мають вирішуватися мирними способами. Готові сприяти цьому у майбутньому".
Натомість Путін під час переговорів із Сі на полях саміту назвав відносини двох країн зразковими, бо вони, як вважає кремлівський диктатор, рівноправні.
У Білому домі вже зявилися перші коментарі щодо альтернативного Колективному Заходу саміту. "Ми не розглядаємо його (БРІКС, - Gazeta.ua) як загрозу. Ці країни самі вирішують, з ким вони хочуть асоціюватися", - заявив координатор зі стратегічних комунікацій Білого дому Джон Кірбі. На уточнююче запитання, чи не означає представництво на саміті вихід Росії з міжнародної ізоляції він відповів категоричним "ні": "Ізоляція Москви значна".
Американські ЗМІ так не вважають.
Між економікою та геополітикою
"Росія сигналізує, що Путін не в ізоляції", - пише агенція Bloomberg. Більше того, на зустрічі з Рамафосою він зробив заявку на новий "справедливий" світопорядок, котрий "РФ спільно обстоюватиме з ПАР".
Сам факт прибуття стількох лідерів до Казані є сигналом, що за Путіним може стояти, або й стоїть коаліція країн, котру ще треба сформувати, - розмірковують аналітики CNN.
Попри це, мінімум, на який розраховує диктатор, полягає в економічній площині. Це - вільна від долара США платіжна система для країн-членів БРІКС, що дозволить легко обходити будь-які західні санкції, - звертає увагу Reuters.
Утім, Politico оцінює шанси на успіх такої ідеї як невисокі: країни БРІКС занепокоєні перспективою бути "самовиключеними" зі світової торгівлі, нікому, крім, хіба що, Сирії, це не цікаво.
Ілюзії успіхів
Тому і залишається "новий світовий порядок", можливо, як прикриття фінансової невдачі. До слова, президент Бразилії, котрий свого часу запропонував спільну валюту для альянсу, їхати на саміт відмовився під приводом травми голови. Не приїхав і президент Сербії.
Натомість Росія може похвалитися інтересом до вступу в альянс цього року Туреччини, Азербайджану, Малайзії та Сирії. Але Саудівську Аравію, попри офіційне запрошення і неофіційні натяки, залучити до Казані не вдалося, - замість принца-спадкоємця прибув міністр закордонних справ.
Європейський ляпас Кремлю
Випадково чи ні, але саме у день відкриття саміту БРІКС у Європі надавали ляпасів Росії. Європарламент схвалив кредит Україні від "заморожених" російських активів, а у Польщі закрили російське консульство.
В РФ напругу відчули - МЗС країни-агресорки викликало "на килим" посла Німеччини, якому висловило "рішучий протест" у зв'язку з ініціативою Берліна створити регіональний штаб морського командування НАТО на базі штабу ВМС ФРГ у східнонімецькому місті Росток.
Не змовчала й Україна. Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 22 жовтня наголосив на необхідності прийняття України до НАТО, бо "у нас немає зброї, яка може зупинити Путіна".
Пошук альтернативи Заходу триває
Перехід БРІКС у геополітичну площину є закономірним, бо навіть у тому вигляді що є, саміт у Казані кидає виклик колективному Заходу, пише Al Jazeera. "Після війни в Газі Росія та Китай почали ефективніше використовувати антизахідні настрої й отримали вигоди від розчарування стандартами Заходу, - пояснила турецька експертка із зовнішньої політики Аслі Айдинтасбас. - Це не означає, що "середні" держави хочуть обміняти домінування США на китайське, але це означає, що вони відкриті для об'єднання з Росією та Китаєм задля більш фрагментованого й автономного світу".
Такий представницький саміт свідчить про колективний відхід від Заходу і про зсуви у світопорядку, визнає у коментарі телеканалу CNBC Каллум Фрейзер, науковий співробітник з питань безпеки Росії та Євразії у Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень. Ключовим мотивом стала неможливість досягти якості життя, як на Заході, через співробітництво із Заходом, пояснив експерт, але незрозуміло, яку рівнозначну альтернативу можуть запропонувати Росія і Китай.
Та чи готові країни-члени БРІКС до цього?
Прихисток для слабких?
Парадокс полягає у тому, що багато лідерів погодилися приїхати у пошуках захисту від руйнації світопорядку до Росії, котра цей світопорядок і зруйнувала. На це звернув увагу Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко.
"І нині на його уламках, коли США, гегемон однополярного світу, відчуває себе не зовсім упевнено і спрямований на самого себе, плюс непрацююча система ООН, заблокований Радбез, багато країн, розуміючи ризики від ядерних держав, від просто великих держав, намагаються знайти для себе точку стабільності. А якщо ця точка стабільності поєднується з додатковими можливостями, то в нинішніх умовах її не ігноруватимуть. І тут БРІКС добре вкладається у концепцію авторитарних режимів", - пояснив експерт.
Двоїсте враження і мілітарна складова
Попри це альянс має розбіжності всередині, про що свідчить скепсис деяких країн щодо планів розширення, введення категорії "держави-партнери". Вони побоюються, що робота БРІКС буде хаотизованою, ускладниться ухвалення рішень, наголосив Олексій Буряченко. Саудити намагаються тримати баланс і не псувати відносин зі США, тому і принц не прибув до Казані, а Індія і Китай, попри взаємне відведення військ у спірних гірських районах, протиріч між собою не подолали.
До Казані приїхали лідери багатьох країн, констатував Олексій Буряченко, і "на наших очах стверджується пояс протистояння США під лідерством Китаю, котрий цього вже і не приховує". Експерт не виключає переговорів щодо створення у межах БРІКС мілітарного компонента, про який багато говориться і чого прагне РФ. Але Олексій Буряченко має сумніви, що саміт БРІКС у підсумку зможе похвалитися конструктивними рішеннями.
"Бо одна справа - брати участь у саміті, проводити двосторонні зустрічі, з економічних питань, з питань безпеки. На це готові абсолютно всі. Але чи готові поєднатися з РФ і публічно оголосити про геополітичні рішення, що так чи інакше ставить під питання нейтральний статус держав, тієї ж Індії? Тут є сумніви. У мене двоїсте враження від початку саміту: пафосу багато і відчувається непевність", - пояснив експерт.
1 
8759
Коментарі