Сьогодні президент Віктор Янукович опинився у складній тупиковій ситуації, коли найважливіші міжнародні партнери його ігнорують. За цих умов, йому потрібно навести лад всередині країни. Почати бажано із власного оточення.
Таку думку в інтерв'ю Gazeta.ua висловив політолог Михайло Басараб.
Президент Янукович знаходиться в тупику. Не може рухатися ні в Європу, ні до Росії. Що йому робити?
- Янукович зараз достатньою мірою залежний від зовнішньополітичних чинників. Ця залежність викликана саме його внутрішньою політикою. Прорахунки в Україні ще більше узалежнюють його від зовнішньої підтримки. В першу чергу фінансової, а також політичної і навіть моральної.
Є два сценарії: ідеальний і оптимальний. Ідеальний: президенту потрібно переосмислити абсолютно все, що він робив досі, здійснити суттєві антикорупційні перетворення, провести інші важливі реформи, і вже в нових умовах претендувати на підтримку виборців у 2015 році.
Але навіть теоретично це малоймовірно. Людина, на яку тисне політичне минуле і безліч обставин, не зможе одномоментно перевернути усе з ніг на голову.
Які виклики перед ним стоять сьогодні?
- Перший момент — Янукович і олігархи. Мені здається, що Янукович, маючи бажання відновити систему кучмівського адміністрування, все таки не пішов цим шляхом. Йому потрібно зменшити особистий вплив на олігархічне середовище. Варто відновити більший плюралізм серед олігархів, як це було при Кучмі. Українські мільярдери були б рівновіддаленими від президента. Це має бути конкурентне середовище, яке самостійно вирішує багато конфліктних питань між собою. Президент – лише верховний арбітр. Було б менше невдоволених олігархів — усі змагалися б між собою за ближчий доступ до глави держави. Шанс вплинути на Януковича або потрапити до нього був би однаковим у всіх. При Кучмі бувало по-різному, але не було дуже віддалених і надзвичайно наближених. Відкрита боротьба зніме невдоволення серед олігархів. Усі негативні емоції вони виміщатимуть одне на одному. Президент стоятиме над ними. Олігархи будуть зацікавлені в якнайдовшому збереженні Януковича на посаді, щоб він збалансовував їхні інтереси — виступав арбітром.
Суспільство від цього також виграє. Затребуванішими стануть публічні демократичні процедури та інституції: вибори, ЗМІ, громадський тиск. У кожного з олігархів буде можливість вплинути на конкурентів чи змінити думку президента шляхом застосування таких засобів. В цих умовах зростатиме попит на ЗМІ. Відбуватиметься відкрита дискусія, а відтак стверджуватиметься і свобода слова. Пригадаймо, олігархи почали формувати свої медіахолдинги якраз у розквіт олігархічного плюралізму при Кучмі.
Зростатиме політична конкуренція, виживатимуть спритніші. Дуже багато питань будуть вирішуватися на нижчих ланках. Багато конфліктів гаситимуться нижче. Президенту не доведеться витрачати час на їхнє вирішення.
Звісно, для контролю над ситуацією Януковичу потрібні віддані виконавці у контролюючих, силових та судових органах. Але між олігархам потрібно зробити відкриту конкуренцію без жодних преференцій.
Янукович захотів стати Путіним, хоча краще було взяти собі за приклад Кучму.
Президент зараз жорстко просуває інтереси Сім'ї – це викликає невдоволення в групі Фірташа-Льовочкіна та серед потужних донецьких олігархів — Клюєва, Колеснікова, Ахметова. Вони розуміють, що можуть опинитися на місці Іванющенка, який гарно починав, але згодом став втрачати. В таких умовах мільярдери змушені підтримувати альтернативні проекти в політиці. В тому числі і опозиційні.
Кого саме Ви маєте на увазі?
- Експерти стверджують, що Льовочкін і Фірташ мають свої впливи у партії УДАР. Якщо ми пройдемося по списку, то побачимо там достатньо їхніх людей. Олігархи намагаються перестрахуватися — роблять ставки на різних гравців. Щоб не спонукати найбагатших людей країни шукати альтернативні шляхи, Януковичу бажано відновити систему олігархічного плюралізму. Кожен має відчувати, що нарівні з іншими може поборотися за доступ до президента.
Тут є ще одна вигода для Януковича. Проведемо паралель із політикою Кучми: дуже багато звинувачень в негативних явищах і процесах, які відбувалися в державі, приписували не президенту, а всемогутнім олігархам. Люди розуміли, що у нас всемогутні феодали-олігархи, лобіюють свої інтереси і зловживають впливами. Кучма стояв осторонь й нібито не відповідав за їхнє свавілля.
Янукович стиснув у своїх руках всі правлячі віжки, розподіляє і милує, віддаляє і наказує. Таким чином він бере на себе всю відповідальність за те, що відбувається. В багатьох питаннях, де негатив міг впасти на плечі олігархів, одноосібним відповідальним виглядає Янукович.
Як президенту було б найкраще діяти з опозицією?
- Постійна і тотальна конфронтація з опозицією шкодить йому. Можна було б зіграти на слабких місцях багатьох опозиційних лідерів. Більшість нинішніх опозиційних ватажків не прагне змінити систему. Вони хочуть, щоб їх допустили до розподілу благ в існуючій системі. Треба вирахувати найбільш ласих до благ лідерів опозиції. Це не так складно, усе ж читається на їхніх обличчях. Далі їх потрібно задобрити незначними посадами, якимись символічними дивідендами. Жадібність візьме своє. Вони придумають тисячу причин, щоб почати діалог з владою. Це просто знищить багатьох опозиційних лідерів.
Опозиція розділиться на три частини. Цинічних, які підуть на співпрацю з Януковичем. Ображених, інтереси яких не задовольнять. Та ідейних, які й не збиралися спілкуватися з владою.
Януковичу можна було б пожертвувати чимось несуттєвим і переконати своє оточення поступитись дріб'язком, щоб збільшити смуту в українській опозиції.
Опозиційний виборець також від цього виграє. Їхні лідери пройдуть або не пройдуть тест на ідейність.
Які виклики перед президентом в економіці?
- В економіці Януковичу слід відмовитись від ідей, які залазять в гаманець пересічного українця. Останнім часом багато говориться про валютні обмеження для громадян. Не тут треба шукати.
Як вирішити проблему відсутності грошей в українському бюджеті, питання зовнішньополітичного вибору?
- Тут наступає кульмінаційний момент. Із ресурсами ззовні проблема. Внутрішні ресурси – це заощадження громадян або багатства олігархів. Визискувати доведеться або простолюд, або багатіїв. Швидше за все, відбиратимуть останнє у людей. Але це матиме дуже негативні електоральні наслідки. Саме тому є другий варіант – змусити мільярдерів залишати частину заробленого в Україні. Це небезпечно невдоволенням олігархів. Ось тут стане у нагоді правильно вибудувана президентом система комунікацій з олігархами. Все залежить від того – вони будуть прагнути його політичного фіаско чи битимуться за нього до кінця, як за свого арбітра.
Інша альтернатива – йти на поступки потужним геополітичним центрам. Позичати кошти на Заході або на Сході. І там, і там треба йти на суттєві й навіть принизливі поступки.
Що стосується зовнішньої політики, за нинішніх обставин Януковичу потрібно шукати нові й неординарні схеми геополітичної участі України в Європі. Враховуючи глибокі кризові процеси у ЄС, для Східної Європи ймовірно виникатиме потреба у нових системах кооперації. В такій ситуації Україна становитиме неабиякий інтерес. Проблема української влади відійде на другий план. Вибудовуючи за участю України нові регіональні конструкти, східноєвропейські політики можуть закрити очі на багато речей.
Поглиблення кризових процесів у ЄС можуть посилити інтерес США до Східної Європи. Це може дати нові шанси і для Віктора Януковича.
Янукович розуміє, що йому потрібно щось змінювати? Хто може на нього вплинути у цьому питанні?
- Можливо, Янукович відчуває, що ситуація не ідеальна для нього. Людина перебуває у зовнішньополітичній ізоляції, основні гравці ігнорують його, в середині держави ситуація теж неідеальна. Єдина радість у цій ситуації – слабка опозиції.
Мені здається, він людина, не здатна до системних змін. До того ж, ще й дуже впертий. Напевно, це той тип людей, які навіть відчуваючи певну хибність своєї позиції, заради принципу не зрадять її і будуть гнути свою лінію до кінця. Впертість Януковича – його основний ворог. Ця впертість колись зіграє з ним злий жарт. Дивлячись на Януковича, я не бачу людину здатну зманеврувати: здати назад, щоб потім зробити три кроки вперед. Це людина, яка підійде до стіни і замість того, щоб обійти, буде намагатися її проламати.
- В нього є дуже непогані радники. Але ж ми розуміємо, що є різні групи впливу: одні радять одне, а другі зовсім інше. Наприклад, Сім'я не настільки зав'язана на Росії, бо вони меншою мірою залежать від російської труби. Тому їхня позиція щодо Росії може бути більш гнучкою. У Фірташа зовсім інша логіка. Він більшою мірою зацікавлений, щоб з Росією все було гаразд. Тому буде радити зовсім інше.
Однак, ще раз зазначу – Янукович вперта людина. Ми й надалі бачитимемо спроби збільшити вплив Сім'ї. Відповідно буде зростати невдоволення потужних фінансових і політичних угруповань. Напевно, багато олігархів, які підтримували Януковича в 2010 році, будуть грати проти нього на виборах 2015 року.
Якби на місці Януковича була інша людина, які мегазадачі стояли б перед нею?
-Ідеальний сценарій: почати будувати ту державу, про яку мріють більшість українців. Чесна демократична держава, в якій почали б знищувати корупцію. Це можна зробити дуже швидко – своїм прикладом. А потім вимагати і від інших. Знищимо корупцію, і абсолютна більшість наших проблем зникне сама по собі.
1 
8759
Коментарі
37