Африканське "ЛДНР". Болючий досвід України, який переживають у Сомалі

У Африці назріває нова "гаряча точка", котра здатна розбити всі миротворчі ініціативи США. Кому це вигідно і чому там на устах російсько-українська війна, - розказує Gazeta.ua.

Сомалі, та не пірати

Про сомалійських піратів відомо багатьом, а от про наявність "держави в державі" на широкий загал досі говорилося мало. Країна тривалий час переживала громадянську війну і в результаті розкололася на шість відносно незалежних квазідержав. Лише у 2012 році на Конституційній асамблеї було ухвалено тимчасову Конституцію Сомалі як федерації, відтоді почалося "збирання земель" - незалежні територіальні утворення оформлювали свої відносини із центральним урядом Сомалі (Тимчасовим федеральним урядом). Але 30 березня 2024 року одне з них, Пунтлант, раптом оголосило про незалежність від Тимчасового федерального уряду (ТФУ).

У Сомалі хтось із кимось постійно воює за владу, плюс періодично до процесу активно долучаються польові командири, інтерес і участь виявляють сусідні держави.
Більш-менш стабільною є ситуація тільки в окремих кварталах столиці країни Могадішо, тоді як решта районів прострілюються різними угрупованнями, особливо ісламістами аш-Шабаб (Молодіжний рух моджахедів).

Рік почався зі сварок

Оскільки Сомалі досі наче нагадує дитячий конструктор з кубиків, то одні країни підтримують ТФУ, інші налагоджують стосунки з квазідержавами, що викликає негативну реакцію центрального уряду.

Так, на початку поточного року Ефіопія уклала угоду з невизнаним ТФУ Сомаліленд про оренду земель побережжя. Натомість країна пообіцяла сомалілендцям визнати їхню незалежність від федерального уряду Сомалі. Угода викликала у Могадішо різку реакцію: уряд визнав її посяганням на суверенітет і пообіцяв "блокування всіма необхідними засобами", включаючи висилку близько 10 тисяч ефіопських бійців, котрі перебували на території Сомалі як миротворці проти аш-Шабаб.
Ефіопія, у свою чергу, висловила обурення і пообіцяла "не стояти осторонь", коли інші суб'єкти "дестабілізують ситуацію в регіоні Африканського рогу. Залишалося іншій зацікавленій країні зробити активний крок - і почнеться ескалація.

Хід Єгипту

Такий крок, схоже, зробив цими днями Єгипет: Каїр офіційно направив до Сомалі на підтримку ТФУ загін спецпризначенців, військову техніку і зброю.

Причому формальностей Єгипет дотримався усіх:
• рішення ухвалив у відповідності з Угодою про військову співпрацю, підписану країнами-учасницямим Ліги арабських держав на початку серпня 2024 року,
• діяв на підтвердження намірів приєднатися до нових миротворчих сил Африканського союзу в Сомалі у наступному році та на виконання угоди про військову співпрацю Єгипту й Сомалі, підписану зовсім недавно, 14 серпня 2024 року.

Але є проблема - Ефіопія. Країни конфліктують понад 10 років через наміри Аддіс-Абеби побудувати греблю на річці Ніл. Каїр непокоїться, чи не перекриватиме Ефіопія воду єгиптянам, чи не розігруватиме "водну карту" у зовнішній політиці.

Тому військова допомога Єгипту Тимчасовому федеральному уряду Сомалі є, так би мовити, вибухонебезпечною, бо загони єгиптян опиняться поблизу ефіопських військ. МЗС Ефіопії вже розкритикувало "зовнішніх гравців", з якими уряд Сомалі "вступив у змову", замість того, щоб дестабілізувати регіон.

Сірник і порох

Єгипет останнім часом посилив і просомалійську риторику. Він закликав країни басейну Нілу та Африканського Рогу підписати угоди про військове співробітництво з Сомалі, причому держави відгукнулися на ініціативу, угоди підписано з кількома країнами. Зокрема, з Туреччиною, котра вже висловила бажання охороняти територіальні води цієї країни.

Оскільки нині Єгипет надавав конкретну військову допомогу Сомалі вперше за 40 років, наміри у нього серйозні. "У Єгипті у вас є друзі та брати, на яких ви можете покластися. Єгипет не дозволить нікому погрожувати Сомалі чи ставити під загрозу його безпеку", - заявив президент Абдель Фаттах Ель-Сісі своєму сомалійському колезі Хасану Шейху Мохамуду під час візиту того до Каїру у серпні 2024 року.
Ефіопія зовсім поряд, що підвищує ризики масштабування збройного конфлікту. Власне, на це і натякає зовнішньополітичне відомство країни. Уряд Сомаліленду, на відміну від Ефіопії, міг дозволити собі різкіші вислови - що і зробив. "Сомаліленд…вбачає загрозу для свого існування через єгипетську військову присутність і обіцяє застосувати заходи", - сказано у заяві уряду Сомаліленду. З огляду на те, що Сомалі уклала з Ефіопією Меморандум про взаєморозуміння терміном на 50 років, ризик нової війни у регіоні зростає.

"Ми, як і інші сусідні країни, беремо на себе зобов'язання категорично відвертати будь-яку іноземну присутність в регіоні, яке може поставити під загрозу стабільність і безпеку нашого народу…Закликаємо світове співтовариство терміново засудити цей потенційно небезпечний крок Єгипту", - не стримується Сомаліленд.

Чи перехоплять?

Неофіційно сомалійські дипломати повідомляють західним ЗМІ, що занепокоєні перспективою нової війни. Ризики усвідомлюють інші держави - та ж Туреччина, котра провела кілька раундів перемовин між Ефіопією і Сомалі по Сомаліленду і має намір вивести сторони напруги на угоду у вересні 2024 року.

Утім, незалежні аналітики схиляються до версії про проксі-конфлікт. "Загроза прямої війни із застосування вогнепальної зброї невелика, - переконанний аналітик дослідницького центру Sahan Research Рашид Абді. - Вірогідним є проксі-конфлікт".
Фактично війна спалахне за вихід Ефіопії до моря, якого вона, у разі підпорядкування Сомаліленду федеральному уряду в Могадішо, втрачає угоду з Сомалілендом про аренду на півсотні років прибережних земель. Тоді доведеться домовлятися по-новому із Сомалі, а це інші ставки, зовсім інше ставлення.
Тому єгипетські військові, котрі вже прибули до Сомалі, стабілізують регіон, переконаний стратегічний експерт, генерал-майор Самір Фараг. За його словами, Єгипет таким чином б'є відразу по трьох цілях: допомозі у боротьбі з аш-Шараб, підтримці територіальної цілісності Сомалі, безпеці Суецького каналу (від Баб-ель-Мандербської протоки). Оскільки це місія, а не військові бази Єгипту на території Сомалі, в Ефіопії не буде законних цілей для ураження, якщо, звісно, країна не зважиться порушувати міжнародне право, наголосив він.

Ланцюжки постачань і Сектор Гази

Нова точка напруги на Африканському континенті значно ускладнить врегулювання арабо-ізраїльському конфлікту та війни Росії в Україні. По-перше, Білий дім має амбітну мету виробити універсальний алгоритм і навіть частина країн Глобального Півдня вбачають у США державу, якій це до снаги. Якщо спалахне Сомалі як проксі конфлікту між Єгиптом та Ефіопією, імідж вправних миротворців може поблякнути. У свою чергу, це ускладнить переговори не лише між ХАМАС і Беньяміном Нетаньяху, а й між США та Китаєм щодо Ізраїлю-Палестини та Росії-України.

По-друге, порушуються ланцюжки постачань, про збереження яких офіційно так дбає Пекін. Китай формально підтримує Єгипет, у тому числі, щодо стабілізації ситуації в регіоні. Отже, у Китаю є свої інтереси в Африці, а контроль над частиною Суецького каналу - розкішний приз з огляду на геополітичну напругу. До слова, Сі Цзіньпін останнім часом постійно наголошує на необхідності державам працювати разом і зберігати ланцюжки постачань.

Нарешті, ситуація у Сомалі знову активізує дискусію щодо невизнаних держав, якими є не лише "ЛДНР" на території України, але й чимало інших. Зокрема, Турецька республіка Північний Кіпр, Палестина (частково визнана), Китайська республіка Тайвань, Республіка Абхазія. Республіка Південна Осетія, Косово, Придністровська Молдавська республіка, Сахарська арабська демократична республіка, Вільна держава (штати Джамму і Кашмір в Індії).
Спільне у цих держав одне: вони контролюються іншими країнами, нерідко кількома одночасно, і потенційно є більш ризикові для військових конфліктів. На сьогодні зрозуміло, що універсального алгоритму запобігти появі квазідержав не існує, а врегулювання кожного конфлікту окремо не впливає на загальну картину і зовсім не гарантує, що бойові дії там не спалахнуть знову, причому швидко.

×