55 млн грн, передбачених на ОПЗЖ, залишаться у бюджеті

Наступного року партії можуть отримати 366,2 млн грн.

Якщо державний бюджет затвердять без змін до цієї статті, видатки стануть одними з найнижчих із 2016 року, коли партії почали отримувати держфінансування. Про це повідомили "Чесно".

 

При визначенні обсягів фінансування партій на 2023 рік Міністерство фінансів застосувало формулу, відмінну від передбаченої законом.

Чинна формула в законі "Про політичні партії в Україні" виглядає так: 1% від розміру мінімальної заробітної плати множиться на кількість виборців, які брали участь у голосуванні на останніх парламентських виборах (14 759 548).

Натомість при складанні проєкту держбюджету на 2023 рік в якості розрахункової величини використали не мінімальну заробітну плату (6500 грн), а розмір прожиткового мінімуму (2481 грн).

Саме тому загальний обсяг держфінансування, закладений у проєкті держбюджету, становить не 959,4 млн, а 366,2 млн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підозрюваний у хабарництві "слуга" викинув обвинувальний акт з вікна Toyota

 

Фактичні видатки на фінансування партій у 2023 році будуть нижчими, ніж закладені у проєкті держбюджету.

Наприклад, державних коштів не отримуватиме "Опозиційна платформа – За життя".

Таким чином, майже 55 млн грн, передбачених на фінансування ОПЗЖ, залишаться у бюджеті.

Під питанням і фінансування "Голосу".

Ще наприкінці 2020 року за підсумками перевірки фінзвітності партії НАЗК виявило у партійних звітах низку порушень і вирішило зупинити державне фінансування.

"Голос" із рішенням НАЗК не погодився і звернувся до суду.

Розгляд справи відбувається з перемінним успіхом для партії. Торік суди кілька разів ухвалювали рішення на користь "Голосу", але останнє відоме рішення було за НАЗК, тож наказ про зупинку держфінансування "Голосу" на цей момент є чинним.

Після тривалої перерви у липні – вересні цього року розгляд справи активізувався, втім, нових рішень по суті ОАСК іще не приймав.

Виплата коштів "Слузі народу", "Європейській солідарності" і "Батьківщині" на практиці буде залежати від наявності цих коштів у бюджеті, а також від пріоритетів уряду у випадку, якщо коштів бракуватиме.

Цього року партії отримали держфінансування за перші три квартали майже у повному обсязі, хоч і з певними затримками. Кошти за другий квартал надійшли на партійні рахунки у липні (замість квітня), а за третій – у вересні (замість липня).

Партії отримують держфінансування з 2016 року.

У 2020 році парламент поставив реформу на паузу і дозволив партіям не подавати фінансових звітів аж до завершення карантину, який востаннє продовжили до кінця року.

Тому ані контролюючі органи, ні громадськість не мають доступу до інформації про те, як партії розпоряджаються державним фінансуванням.

×