Війна переходить на територію РФ. Якими будуть наслідки?

22 травня розпочалася спецоперація з демілітаризації прикордонних територій Росії у напрямку Бєлгорода. Перебіг подій детально висвітлювали масмедіа і коментували учасники цієї операції. Відомо, що участь у наземних заходах брали відносно невеликі підрозділи російських добровольців з числа Російського добровольчого корпусу і легіону "Свобода Росії". Вони спромоглися зайти вглиб російської території на десятки кілометрів, а також пройти цілу низку населених пунктів.

Окрім втрат, яких росіяни зазнали під час бойових дій на своїй території, варто розглянути низку масштабніших наслідків цієї спецоперації для Росії.

 

Перше. Продемонстровано вразливість Росії, яка не здатна захищати не лише свій кордон, але й свою територію і своє населення. За цим спостерігали як усі росіяни, так і весь світ. У час, коли збройні сили Росії загрузли у виснажливому протистоянні на українській землі, вони втратили здатність ефективно захищати свою державу.

Друге. Як би не відпрацьовували ситуацію кремлівські медіа, факт бойових дій на російській території був публічно зафіксований і визнаний. Отже, завдано потужного удару російській пропаганді, бо підірвано віру в міць і незламність воєнної машини, яка є однією з ключових складових культу режиму Володимира Путіна. Населення прикордонних з Україною територій зазнало особливого психотравматичного досвіду. Тепер вони всі у передчутті постійної небезпеки. Через це цілком ймовірним є відтік населення з прикордонних областей в інші регіони. В Росії загалом мала б знизитись надія на здатність центральної влади виступати гарантом безпеки населення. Події підірвуть впевненість російських військових, які вже воюють проти України. Їхні тили виявилися незахищеними. Якщо їхнє вище командування не здатне захистити Росію від таких проривів, то чи зможе воно за будь-яких обставин забезпечити підтримку своїй армії в разі контрнаступу Збройних сил України?

Третє. Тепер російському командуванню необхідно по-новому планувати і розподіляти й без того обмежені ресурси, залучати резерви, перебудовувати систему транспортування техніки та живої сили. Чекаючи несподіваних ударів будь-де на кордоні, вся російська силова вертикаль відтепер відчуватиме додаткову напругу. Це важлива обставина перед початком контрнаступальних дій України, оскільки однією з передумов для успішного контрнаступу українського війська є зниження концентрації сил противника, розтягування його ресурсів.

Четверте. Поневолені народи в Росії отримали додаткове заохочення до початку або відновлення національно-визвольної боротьби за свою незалежність. Якщо російська влада не здатна захистити Бєлгородщину, то які у цієї влади можливості протидіяти ймовірному збройному повстанню чеченців, інгушів, дагестанців чи інших? Про це саме можуть задуматися й інші потужні гравці у віддалених регіонах РФ, адже регіональні вибухи непокори Москві хай рідко, але трапляються. Крихкість російського кордону помітили й у сусідніх державах, які розглядають великі простори РФ як сферу своїх потенційних інтересів.

П'яте. Нездатність виявити загрозу прориву кордону і зупинити сам прорив неминуче викличе сум'яття і взаємні звинувачення всередині вищого військово-політичного командування Росії. Хтось повинен стати крайнім у цій ситуації, і його точно знайдуть. Це стане додатковим ґрунтом для інтриг і чвар в оточенні Путіна.

Шосте. Демонстрація не лише вразливості російського кордону, але й ілюстрація неспроможності росіян захищати і контролювати свою територію буде сприяти утвердженню думки про неминучу поразку Росії. В інтересах України, щоб дедалі більша частка західних еліт вважала, що РФ точно програє у цій війні. Таке переконання буде заохочувати наших західних партнерів до активнішого надання Україні всього необхідного для перемоги.

Сьоме. Це сигнал Олександру Лукашенку, що в разі чого цілком можливі визвольні рейди білоруських бійців з "Білого легіону" чи полку Кастуся Калиновського.

Насамкінець, важливо спростувати певні сумніви. В момент проведення спецоперації в Україні інколи зустрічалися обережні і навіть скептичні оцінки. Хтось припускав, що таке нахабство з нашого боку спровокує Росію до агресивніших дій. Дехто висловлював побоювання, що західні партнери засудять такі дії.

Як бачимо, західні партнери відреагували досить мляво. Заява Державного департаменту США звучала наступним чином: не заохочуємо, але розуміємо. Ключова фраза заяви представника Держдепу така: "Україна вправі вирішувати, як вона хоче проводити свої військові операції".

Стосовно того, що спецоперація на Бєлгородщині може ще на щось спровокувати Росію, то тут варто сказати наступне. Усе, що Кремль міг застосувати у війні проти України, він вже застосував. Москва буде лякати чим завгодно. Але між "лякати" і "могти" є велика різниця.

Отже, травневі події на Бєлгородщині матимуть для Росії довготривалі негативні наслідки військового, політичного і навіть геополітичного характеру.

×