Не сила духу, а саморуйнація. Чому не варто ігнорувати втому

Одним з найпоказовіших маркерів розвитку суспільства є ставлення до втоми. Якщо в одних країнах людина в будь-який момент може заявити про своє фізичне та психологічне виснаження та отримати з цього приводу лікарняний, то в інших скарги на втому вважаються ледь не симулянством. "Всі втомилися, але ниття чутно тільки від тебе!" Хіба ви не чули подібні докори від близьких, друзів та колег? Ба більше – хіба ви не підганяли таким чином себе самотужки, прокручуючи зневажливі епітети на свою адресу в своїй голові? В середовищі, де тяжка праця на виснаження є ледь не нормою, втома табуйована. І дарма. Адже вона є ознакою більш глибоких та руйнівних процесів.

Для початку розберемося, що воно таке. Втома є сукупністю тимчасових зрушень в фізіологічному і психологічному стані людини в результаті напруженої або тривалої діяльності, що характеризується суб'єктивними і об'єктивними показниками. До суб'єктивних ознак втоми відносять: відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати робити те, що вона робить; нестійкість та відволікання уваги; порушення моторики; погіршення пам'яті і мислення, особливо при виконанні розумової роботи; послаблення волі, рішучості, витримки, самоконтролю; сонливість. Об'єктивними критеріями втоми є: показники ефективності та працездатності; зміни в різних фізіологічних системах і психічних функціях.

В основі відчуття стомленості лежить процес гальмування в працюючих коркових центрах. Це як тиснути на газ та гальмо одночасно. Слід також зазначити, що суб'єктивні оцінки втоми залежать від мотивації, зацікавленості та відповідальності людини. Інколи вимушене затишшя втомлює більше, ніж інтенсивна діяльність. Найгірше, що зрушення, викликані втомою, рано чи пізно призводять до погіршення сприймання подразників. Це коли людина або зовсім не реагує на небезпеку, або реагує із запізненням. Під час війни стан втоми сам по собі є загрозою для виживання. Ви ж, напевно, помічали, що перед кожною ракетною атакою росіяни намагаються виснажити нас серією "тренувальних" злетів літаків? Вони навмисно створюють ситуацію, коли втомлені люди почнуть ігнорувати необхідність сховатися в укриття та залишаться дома. Що збільшує кількість потенційних жертв.

Чим більше навантаження, тим більшими будуть фізіологіч­ні зрушення в організмі. Виділяють чотири ступеня втоми:

– маловиражену, симптомами якої є незначні помилки при виконанні точних рухів;

– помірну, яка характеризується незначним зниженням працездатності та витривалості;

– втому третього ступеня (виражена), що характеризується відчутним зменшенням працездатності і витривалості. Час ре­акцій збільшується, а швидкість сповільнюється;

– сильноновиражену втому, яка супроводжується ультрапарадоксальними реакціями. Людина перестає сприймати позитивні сигнали. В той же час негативні викликають у неї позитивні реакції. До прикладу, побачити при обгоні вантажівку і замість того, щоб повернутися у свою полосу, людина в четвертій стадії втоми ще сильніше натискає на газ. Страшно собі тільки уявити, як в такому стані діятиме людина, що знаходиться на передовій або потрапила під обстріл.

Таким чином, втома – це стан перенапруження, в якому людина не в змозі адекватно оцінювати ризики та своєчасно зреагувати на них. Втома завжди має фізіологічне відображення, хоча може бути викликана не фізіологічними причинами. Від напруженого думання можно втомитися так само, як від тяжкої фізичної праці. Тому так важливо навчитися розрізняти в собі симптоми втоми на ранніх стадіях і відпочивати, робити перерви, переключатися на щось інше, поки втома не досягла четвертого, саморуйнівного рівня.

 

До речі, про причини. Здається, що якщо втома викликана тяжкою працею, недосипом або голодом – то тут все просто. Потрібно поїсти, поспати, відпочити, і "все пройде". Але насправді це не так. Часто люди не дозволяють собі відпочити. Особливо, коли ставки занадто високі. Тут вся справа в тому, що під час напруження втомлена людина намагається досягти якогось результату, дійти до якого етапу, а вже після розслабитися. Це призводить до уповільнення та збільшує кількість помилок. Відчувши в собі симптоми втоми, не ігноруйте їх. У вас завжди має бути заготований план для маленької паузи. Випийте чаю, дістаньте з гаманця фото коханих, поспостерігайте за людьми навколо або помедитуйте. Приділіть цьому п'ять хвилин, не більше. Внесіть перерви у свій графік. Так, відома оперна співачка на запитання, як їй вдається витримувати багатогодинні концерти, розповіла, що під час антрактів завжди медитує по пʼять хвилин. Перерва – це дуже дієвий спосіб перезавантажити мозок.

Часто втому викликає перестимуляція. Якщо постійно читати новини або скроліти в соцмережах – це перевантаження по стимулах. Якщо проводити цілий день у комунікації із різними людьми, кожен з яких має свої проблеми і емоційні реакції, – це перевантаження по відносинах. А якщо у вашому життя панує хаос, на який ви здатні реагувати лише постфактум, – це перевантаження по структурі. Вимкніть телефон, забороніть собі дивитися новини, крім як в окремо відведений для цього час, знайдіть час для себе, побудьте наодинці, внесіть у своє життя щось постійне і незмінне. Регулярний відпочинок має стати таким самим обов'язком, як і виснажлива діяльність. Після серйозного виснаження дайте собі право нічого не робити. Без докорів сумління та самоїдства. Відпочинок – це теж діяльність по запобіганню перевтоми, що становить небезпеку для вас і оточуючих. А головне, подумки посилайте під три чорти тих, хто дорікає вас вашою втомою. Ніхто, крім вас, не може оцінити на якій стадії втоми ви зараз знаходитеся. Так само, як ніхто, крім вас, не буде зазнавати шкоди від наслідків фатальних помилок, які є симптомами перевтоми.

×