Менеджери найбільших активів на планеті вимагають, щоб Україна в розпал розв'язаної проти неї війни погасила свої борги, саме у той момент, коли вона вкрай потребує фінансування для забезпечення своєї оборони і, отже, свого виживання.
Державний борг є поширеною практикою серед країн та за умови їх збалансованого управління не сприймається як критична загроза.
Більшість держав мають державні борги, які вимірюються мільярдами доларів. Це сприймається як цілком нормальна практика. На відміну від особистих боргів, державні зазвичай не викликають великого занепокоєння у керівництва країни. Основним параметром контролю є співвідношення розміру державного боргу до обсягу національної економіки. Якщо економіка зростає, то й державний борг може збільшуватись, це не є особливою проблемою.
Відносно ВВП обсяг нашого боргу зріс з 90.4% до 91.91% на кінець І кварталу 2024 року. Зовнішній борг державного сектору за І квартал 2024 року збільшився на 6.6 млрд дол. США і становить 104.9 млрд дол. США (57.4% від ВВП).
Кредитори непоступливі
То що у нас із нашими зовнішніми боргами? На скільки глибокою для нас у період війни є боргова яма?
Як повідомляє щоденний французький часопис Le Monde, у 2022 році Україні надали дворічний мораторій на погашення державних облігацій на суму близько $20 млрд (€18,7 млрд). Цей мораторій закінчився 1 серпня.
Видання уточнює, що власники близько 20 % цих цінних паперів, найбільші приватні кредитори, в червні сформували комітет для початку переговорів з Києвом. Йдеться про найбільших у світі керівників активами — американську структуру BlackRock, французьку Amundi (дочірня компанія Crédit Agricole і найбільший в Європі фонд з активами в €1 900 млрд в управлінні), а також – про Pimco, найбільший у світі фонд облігацій.
Україна витрачає на військові потреби близько $40 млрд на рік, що становить 22 % її валового внутрішнього продукту
Перші консультації, що відбулись у червні, виявилися безрезультатними. Нині Україна витрачає на військові потреби близько $40 млрд на рік, що становить 22 % її валового внутрішнього продукту. Водночас, реструктуризація боргів є однією з умов, висунутих Міжнародним валютним фондом (МВФ) для продовження виплати допомоги у розмірі $15,6 млрд.
"Власники українських суверенних облігацій відхилили пропозицію українського уряду списати 60 % їхнього боргу, – повідомляє спеціалізована економічна газета Les Échos. – Кредитори не зачиняють двері для досягнення угоди, але, станом на сьогодні, готові максимум на 20 %. Міністерство фінансів України, за порадою Rothschild & Co, також планувало замінити існуючі облігації на нові з терміном погашення не пізніше 2040 року, з відсотковою ставкою не більше 1 % до 2027 року, а потім поступово збільшувати її".
"Час не чекає, – нагадує часопис Les Échos. – Україні необхідно зменшити свій борг, щоб фінансувати військові дії, підготуватися до реконструкції і продемонструвати Міжнародному валютному фонду здатність раціонально використовувати допомогу".
Як відомо, Міжнародний валютний фонд надає Україні четвертий транш програми допомоги на суму $15,6 млрд, ухвалений у березні 2023 року в рамках великого міжнародного плану допомоги загальною вартістю $122 млрд. Попередній транш становив $880 млн.
Радіо Europe 1 цитує заяву МВФ, де зазначається, що "вміла політика, адаптивність домогосподарств та бізнесу, а також значна зовнішня фінансова допомога допомогли Україні зберегти макроекономічну та фінансову стабільність". Фонд також констатує "краще, ніж очікувалося, зростання у 2023 році та стійку активність української економіки у першому кварталі 2024 року". Згідно з останніми прогнозами МВФ, цього року вона зросте на 3,2 %. Отже, умови для переговорів з кредиторами в України не найгірші.
У той же час, МВФ наполягає на швидкій реструктуризації українського боргу. Le Monde посилається на джерело, близьке до переговорів, яке вважає, що Україна "зачинить собі двері для нових приватних інвестицій", якщо не розбереться з умовами погашення державного боргу.
"Міжнародний валютний фонд зробив реструктуризацію передумовою своєї підтримки, – уточнює французьке видання. – В обмін на 15,6 мільярда доларів – з яких було виплачено лише 5,4 мільярда – установа вимагає проведення певних реформ у сфері боротьби з корупцією, збору податків, а також контролю за державними рахунками. Україна взяла на себе зобов'язання скоротити борг до 82% ВВП до кінця 2028 року".
Точну дату нового раунду консультацій між кредиторами та представниками українського уряду відкриті джерела не повідомляють.
Як будемо віддавати?
У травні 2024 року Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна провів дискусію на тему "Коли і як будемо віддавати державні борги?".
Ключові тези, що звучали на заході, стосувалися складових боргу та найпроблемнішого його вмісту.
Основні показники в структурі державного та гарантованого боргу України складаються із 29% облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП) - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку в національній валюті; 17% боргу в іноземній валюті; 14% єврооблігацій; 23% запозичення від ЄС; 10% запозичення від МВФ.
Єврооблігації є найпроблемнішими та найбільш критичними для України боргами, що чинять тиск на економіку.
Більшість кредитів, які Україна зараз залучає, мають статус пільгових, тобто умови вигідніші ніж ринкові.
Мораторії на погашення стосуються лише п'ятої частини українського державного боргу, тоді як за рештою боргів Україна здійснює виплати, зважаючи на специфіку утримувачів боргових інструментів.
"Україні вигідніше зберігати хороші відносини з МВФ та домовлятись про нові програми фінансування, ніж намагатись домогтись прощення боргів", - вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Україна могла б використовувати заморожені російські активи для реструктуризації боргових зобов'язань
Реструктуризація боргу за єврооблігаціями є критично важливою для України в умовах війни, що дозволить зменшити боргове навантаження на економіку та заощадити майже 150 млрд грн та перенаправити їх на першочергові потреби.
За словами Олександра Паращія, Україна могла б використовувати заморожені російські активи для реструктуризації боргових зобов'язань. Вони забезпечувалися б активами країни агресора, а не майбутніми платежами України, що створило б додаткові гарантії для кредиторів.
"Після початку повномасштабного вторгнення Україна призупинила виплати за зовнішніми борговими зобов'язаннями. Період мораторію на обслуговування боргу скоро закінчується, вже у вересні 2024 року очікується великий стрибок у виплатах як за відсотками, так і за основною сумою зовнішніх боргів. Великі виплати Україна зараз не може собі дозволити, тому постає питання щодо реструктуризації боргів", - зазначив модератор заходу – виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Більшість кредитів, які Україна зараз залучає, мають статус пільгових. Наприклад, валютні кредити Україні надаються під ставку, переважно меншу за 2%. Для порівняння, якби Україна позичала на ринкових умовах, виходячи з її кредитного рейтингу, ставка мала б становити від 11% до 20%. Країна з порівнюваним рейтингом, як Пакистан, зараз позичає під 11%.
Тобто Україні пропонуються справді пільгові умови кредитування – від 0% до максимум 15%. Єдиний кредитор, що дає нам в борг не на пільгових умовах – це Міжнародний валютний фонд, який розраховує позики за спеціальною формулою і наразі їх відсоткова ставка становить близько 7%.
Окрім низьких відсоткових ставок, Україні також надаються кредити на значно триваліші строки погашення – до 30 років від Японії та до 35 років від Європейського Союзу. До повномасштабного вторгнення найтриваліші кредити були до 15 років.
Довоєнні борги фронтового бюджету
Отже, можна стверджувати, що практично всі нові запозичення України протягом останніх двох років, за винятком ОВДП, можна вважати пільговими як за ставками, так і за термінами.
Нові кредити, отримані від ЄС протягом останніх двох років, надаються на дуже пільгових умовах. Протягом 10 років Україна взагалі не сплачуватиме ні відсотки, ні основну суму за цими кредитами
На жаль, Україна вимушена сплачувати за ОВДП, які складають 29% загального державного боргу. Також ми продовжуємо виплачувати борги перед Міжнародним валютним фондом та за програмами макрофінансової допомоги Європейського Союзу, надані до повномасштабного вторгнення.
Натомість нові кредити, отримані від ЄС протягом останніх двох років, надаються на дуже пільгових умовах. Протягом 10 років Україна взагалі не сплачуватиме ні відсотки, ні основну суму за цими кредитами.
Мораторії стосуються лише близько п'ятої частини загального державного боргу України. За рештою боргових зобов'язань Україна змушена продовжувати здійснювати платежі. Це пов'язано з тим, що значна частка ОВДП належить державним банкам. Якщо Мінфін не буде сплачувати за ОВДП, це створить великі проблеми для українського банківського сектору, адже доведеться докапіталізовувати ці державні банки.
Хоча Мінфін міг би спробувати домовитися з Національним банком, який також є одним з найбільших утримувачів державного боргу, про певні пільгові умови. Але, на жаль, будь-яка реструктуризація боргу з НБУ навряд чи вирішить проблему, оскільки це призведе лише до короткострокової економії, але не матиме серйозного результату.
Основними власниками українських єврооблігацій є великі фонди, пенсійні фонди, страхові компанії з США та Європи, які мають трильйонні активи. Навіть до війни українські облігації вважалися високоризиковими, тому в портфелі таких інвесторів вони складали менш як 1%. Таким чином, несплата Україною за зобов'язаннями практично не вплине на ці фонди.
Прив'язати борги до активів агресора
Ще один, більш цікавий, але складніший варіант – це використання заморожених російських активів, які за різними оцінками сягають $330 млрд. Це питання варто підіймати вже зараз, адже коли Росія програє, повернути ці активи буде дуже складно, вони можуть знадобитися їй самій для відбудови.
Можна було б брати кредити для України не просто під майбутні виплати за графіком, а прив'язуючи їх до майбутніх виплат країни агресора чи вже заморожених активів. Це дозволило б Україні уникнути зростання державного боргу, а для кредиторів створило б додаткові гарантії.
Під час реструктуризації єврооблігацій Україна могла б запропонувати обмін їх на спеціальний похідний інструмент, прив'язаний до російських активів. Він міг би мати ринкову ціну та бути цікавим для спекулятивних інвесторів, водночас дозволяючи Україні економити значні кошти.
Однак, знову не відомо чи є така пропозиція в планах уряду і як на це реагують наші основні кредитори?
2 
1
Коментарі