Чоловік любить купувати речі, а потім носити їх обмінювати чи повертати назад.

- Користуюся своїм правом покупця: протягом двох тижнів можу або повернути товар, або обміняти, - виправдовувався минулого тижня, спаковуючи джинси у фірмовий пакет.

Кладе чек у паспорт і йде в магазин. Найбільше любить обмінювати одяг. Столичні магазини навчили персонал більш-менш ввічливо поводитися з клієнтами, і тепер річ можна повернути майже без проблем. Правда, у Європі вертати товар ще приємніше. Там навіть "дякую" говорять.

Після одягу діло дійшло до побутової техніки. Купили величезний холодильник, який почав працювати не так, як би це влаштувало Славіка.

- Я віддав за нього стільки грошей і тепер що - маю півжиття слухати, як він гуде? Завтра ж поверну, - заявив після трьох днів експлуатації.

Довелося зробити кілька десятків дзвінків, але холодильник таки забрали. На 14-й день після покупки.

Кілька днів тому Славік придбав собі наручний годинник. Вибирав із місяць, але купив той, який порадила я. Поносив вечір удома й виніс звичний вердикт: не підходить. Оскільки нерви колупав продавщицям із годину, попросив товар повернути мене.

- Я купив його тільки тому, що ти нила й хотіла йти додому. Тепер неси, - брав спочатку шантажем. Коли ж аргументи не подіяли, запропонував угоду. - Ладно, якщо занесеш, дам кредитку на цілий день у користування.

Наступного ранку я була в магазині.

- Ну, судячи з виразу обличчя, з яким молодий чоловік купував годинник, поверненню я не дивуюся, - каже продавщиця, розглядаючи циферблат під лупою. - Нам ще треба висновок із нашого сервісного центру, що його не носили. Але навіщо вдягати річ, яка не подобається?

"Дякую" вона не сказала, зате годинник узяла. А кредиткою я того дня так і не скористалася.

×