Сусідка з другого поверху – давно пенсіонерка. У минулому – вчитель математики, але згадувати про це чомусь не любить. У неділю зранку спішить проголосувати за того, хто два тижні тому роздавав пайки недалеко від площі.
– Пачку гречки, олію, дві пачки вершкового масла, сирокопчену ковбасу і ще був там сир "Комо", – перераховує беззубим ротом. – Я таких делікатесів давно не їла, бо не можу дозволити на свою мізерну пенсію. А головне – усе було свіже. Спеціально перевірила через збільшувальне скло, бо звикла – якщо дають даром, то зіпсоване. Це – чесний чоловік, однозначно за нього.
Голосувати з чоловіком прийшли пообіді. На дільниці – переважно пенсіонери.
Скажіть, в якій партії Кличко
– Мушу голосувати за нього, бо взяла 100 гривень, – чую обривок фрази позаду. Жінки років по 60 переговорюються між собою. – Він записав моє прізвище. Якщо не проголосую, то ще мені щось зробить. Нащо воно мені!
На дільницю йдуть кілька хлопців із м'ячем. Вони щойно закінчили грати у футбол за школою.
– Скажіть, у якій партії Кличко. А де Шевченко? Щоб ми довго не шукали, – питають, перебиваючи один одного.
– Хлопці інших не знають, – сміються в комісії.
Надвечір телефонує мама.
– Уявляєш, батькова двоюрідна сестра голосувала за "Регіони". Каже, що вона за "руських", – обурюється мама, яка сама колись переїхала з Росії. – Я хотіла допомогти Ганні проголосувати. Тій, що через паркан від нас живе. А на мене накричав спостерігач. Мабуть, вона знову зіпсувала бюлетень.
Останні 25 років щозими Ганна лікується у психлікарні. Кілька днів тому купила яблучний сік і порозливала під деревами, щоб наступного року врожай був кращий. А на минулих виборах поставила галочки навпроти кожного кандидата й партії, щоб був "мир на цій землі".
1 
1
Коментарі
12