Не дає мені спокою картина Василя Полєнова "Христос і грішниця, або Хто з вас без гріха?" Особливо якщо у "Межигір'ї" знайшли-таки оригінал. Картину виставили у Національному художньому музеї. На "Кодекс Межигір'я" черги такі, що компенсують музею на вулиці Грушевського попередні місяці простою без відвідувачів. Бодай щось Янукович зробив для української культури. Хоча знову згуртував українців у своєму стилі – не завдяки, а всупереч.
2011 року оригінал картини Полєнова продали у Лондоні за 4 мільйони фунтів стерлінгів. Зараз у гривнях це – помножте плюс-мінус на 20. Є два варіанти: Янукович її купив або отримав у подарунок.
Купити міг із меркантильних міркувань або задля самоствердження. Якщо перше, тоді цікаво, хто ж переконав його, що живопис – то добра інвестиція. Що більша картина, то дорожча – це екс-президент мав зрозуміти і сам. Оця величезна – понад 2 метри завдовжки. Але скоріше друге: Полєнов цілком доступний його розумінню художник. Янукович навіть міг бачити цю роботу колись у підручнику історії чи літератури.
Якщо подарували, цікавить: полотно обирали за ціною чи сюжетом? На картині перед Христом – жінка, звинувачена у блуді. За законами, грішницю мали закидати камінням. Але Христос пропонує першим кинути камінь тому, хто сам без гріха.
Які слова супроводжували піднесення дарунка? "Виктор Федорович, этот народ недостоин такого президента. Они бревна в своем глазу не замечают, а только ваши грехи выискивают. А сами, разве сами без греха?" І Віктор Федорович розпливається у задоволеній усмішці.
Але як символічно, що він не забрав її при втечі – таку цінну. Невже навмисно залишив як послання тому, хто прийде на святі землі "Межигір'я"? Щоб задумалися, чи самі без гріха. Хоча зазвичай причина виявляється найпростіша. І розмір має значення – таку величезну картину незручно перевозити. Особливо коли у спину летить каміння.
2 
1
Коментарі