– Розумієте, математик він геніальний. Задачі вирішує за дев'ятий клас, але твори пише на рівні третього, – пояснює класна керівничка Богданчика. – У реченні максимум чотири слова. П'ятикласник за такий твір вище "задовільно" отримати не може. Якщо ви згодні на перемоги в математичних конкурсах, але в гуманітарії пасти задніх, тоді від малого відчепимося.
Оля, мама Богдана, на оцінки не зважає. Але і сама давно помітила, що малому важко передати емоції чи розповісти про те, що його вразило. Енциклопедії ковтає швидко, але образно висловлюватися вони його не вчать. Читати художні книжки йому – наче кара. Щоб розвинути увагу, вчителі порадили Олі віддати сина в творчий гурток.
На танцях він не витримав і півтора тижня. Ритмічні вправи робив добре, а на повільних нудився, його дратувала класична музика.
Його дратувала класична музика
У листопаді Богданчика привели на малювання. Викладач одразу сказав, що особливого таланту хлопець не має, але малювати може добре. Від гуртка малий був у захваті. У січні виграв районний конкурс зимових пейзажів і отримав приз – енциклопедію.
– Не відчуває кольорів. З уяви не малює взагалі, але копіює прекрасно. Любить графіку, де чітко розуміє пропорції, тіні й таке інше, – розказував викладач Ігор Миколайович. – Але не забирайте його. Ми будемо вчитися працювати з уявою.
– Мам, сьогодні малювали з голови. Ігор Миколайович казав заплющувати очі й уявляти квіти, а потім малювати. Пояснив, що так і твори треба писати. І щоб було багато "ніби", "мов" і "наче".
За твір про весняні канікули малий уперше приніс "відмінно". Вчителька підкреслила речення: "Жовте, як кукурудза, сонце зійшло над чорною, мов буряк, землею. Із землі проросла зелена, наче огірок, трава".
У щоденнику написала: "Ставлю 11 за кукурудзу".
5 
1
Коментарі
14