Чотири роки тому 22 червня у сквері біля Золотих воріт у центрі Києва зарізали ветерана АТО 57-річного Сергія Олійника.

Він був із сином Ярославом. Той грав на синтезаторі. Але це не сподобалося мешканцеві сусіднього будинку Анатолію Чивікову. Вимагав, аби музикант пішов. За хлопця заступився його батько. У відповідь отримав два удари ножем у живіт та груди. Від отриманих травм помер.

Фото: 24 канал

"Розлючений нетверезий чоловік пішов до своєї квартири у будинку поряд зі сквером. Взяв ніж, повернувся на місце суперечки та цілеспрямовано двічі вдарив батька. Від отриманих ножових поранень він помер на місці. Вбивця переховувався на даху свого будинку, але його швидко знайшли", - пригадує обставини справи Ярослав Олійник.

Суди над Чивіковим тривали 2,5 року. І в грудні 2019-го його визнали винним у вбивстві ветерана АТО. Він отримав 13 років в'язниці, за рішенням Шевченківського райсуду столиці. Родичі вбитого ветерана хотіли, аби Чивіков отримав максимальне покарання – 15 років. Сам засуджений своєї вини так і не визнав, і не розкаявся.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убили військового, який їхав у відпустку

Покарання не відбув. У квітні цього року Чивіков помер у в'язниці. Смерть настала внаслідок ускладнень, викликаних коронавірусом, повідомила волонтерка Аліна Бондар.

"Пригадую, як на судах у нього не було ні краплі каяття, і як викручувався, щоб не понести покарання. Правосуддя сталося. Тільки це не поверне до життя Сергія Олійника", – казала Бондар.

Сергій Олійник був командиром розвідки 1-го батальйону 14-ї бригади. Восени 2016-го його демобілізували. Заснував і очолив Всеукраїнську профспілку ветеранів АТО і волонтерів. Понад 15 років був керівником Профспілки мігрантів.

×