52-річну Віту Полтавцеву з села Оленівка Магдалинівського району Дніпропетровської області на 2 роки в темному смердючому сараї замкнув єдиний син Дмитро Тернієвський. Жінка паралізована, має атрофовані м'язи правих руки та ноги, у сараї сиділа без їжі. У туалет ходила там само. Син, невістка та двоє малих онуків кажуть, що на таке ставлення жінка заслужила. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіли в селі.
"Вона у селі не прописана. Відповідно без пенсії і документів, як бомж. Тому ніхто й не знав, як вона живе. Ми мешкаємо через город. Але за 2 роки жодного разу її не бачили. Людина лежача, але хоч зрідка можна було б на вулицю винести її. Дізналися про все, коли навідалася сестра Віти. Вони чомусь посварилися, тому раніше не приїздила. От вона і зробила скандал, коли побачила, в яких умовах син утримує маму. Худюща, самі кості. У сараї скрізь пляшки із випорожненнями, нігті на руках і ногах сантиметрів по 15, немита, у лахміттях. Викликали поліцію, сільського голову, але нічого зробити не могли, бо син не пускав у двір. Сільська голова викликала "швидку", фельдшер забрала Віту Григорівну до лікарні. Уперше за 2 роки вона потрапила на вулицю", - розповідають односельці.
Люди в селі розділилися на два табори: одні підтримують сина, інші - матір.
"Віта Григорівна вийшла удруге заміж і переїхала до Кам'янського (колишній Дніпродзержинськ). Сина лишила в селі на свою маму. Чоловік був чорнобильцем, отримали 3-кімнатну квартиру, жили гарно. А після смерті чоловіка Віта Григорівна опустилася. Пропила все, навіть квартиру. Син забрав її до себе, у бабину хату. Але, кажуть, що невістка була проти, от і поселили її в сараї. Мовляв, через те, що нічого їм не дала. Тому село й розділилося. Звісно, тих, які підтримують жінку — більше. Бо то жива людина, ще й хвора. І заслуговує на шматок хліба", - додають односельці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чоловіка вбили за 100 гривень
Про Дмитра в селі відгукуються позитивно. Має дружину та 2 дітей. Працював у ветеринарній аптеці продавцем. Займається господарством, тримає худобу. Чому не доглядав за матір'ю — не говорить.
У селі сподіваються, що Віту Григорівну підлікують. А потім допоможуть їй оформити документи, щоб не повернулася до сараю.
3 
1
Коментарі