"Розмір хабара залежить від виду риби, зони промислу, його обсягів" - експерт про корупцію у рибгоспах

"Рибне господарство переживає не найкращі часи. Забезпечити продовольчу безпеку держави в своєму сегменті галузь не може. Торік загальний обсяг рибного ринку України становив 380 тисяч тонн риби. З яких майже 80 тисяч - продукція національного товаровиробника. Решта - імпортна, яка традиційно надходить з Норвегії, Росії, країн Балтії", - каже Василь Коротецький, голова Федерації роботодавців та підприємців рибогосподарської галузі України.

Говоримо про нинішній стан рибного господарства України. Вплив корупції на нього та боротьбу з браконьєрством.

 

Раніше було інакше?

- 1991 року Україна виробляла близько 800 тисяч тонн рибної продукції. 600 - становив океанічний промисел. Мали 240 великотоннажних суден, які працювали в світовому океані. Решту давали підприємства, які штучно вирощували рибу, промисел у Чорному та Азовському морях. Держава повністю забезпечувала потреби населення, яке на той час становило 52 мільйони.
На сьогодні в нас лишились чотири океанічні судна. Схеми їхньої роботи досить закриті. Не зрозуміло, яким чином вони працюють на іноземні компанії, а до Держбюджету платять копійки.

Як анексія Криму вплинула на ситуацію?

- Ми втратили левову частку рибного виробництва. До 2014 року в Чорному морі працювали 80 суден. Сьогодні їх залишилось менш як 20. Торік вони виловили близько 4 тисяч тонн риби. Це сльози. Азовське море стало відкритішим для промислового лову. Але з 1990-х там почергово знищили осетрові види риб, судак, пелінгас. Лишився один бичок.

Чому занепадає рибне господарство?

- Ключова проблема – корупція. Найбільших масштабів набула 1994 року, коли президентські вибори виграв Кучма. Він створив Міністерство рибного господарства України під окрему людину - Миколу Швиденка. Віддав йому портфель міністра. За три роки роботи він фактично знищив галузь.

 

Які корупційні схеми діють?

- Українське ноу-хау кінця 1990-х - це спеціальні товарно-рибні господарства. Їх використання не передбачає сплати до бюджету. Це - узаконене браконьєрство.
В Україні є 656 спеціальних товарно-рибних господарства. Про роботу звітують - 161. Середній плановий показник для них - 230 кілограмів риби на 1 гектар водойми в рік. А вони видають 46,6. У грошах втрачається майже 350 мільйонів гривень. Відповідно, податок не надходить до бюджету.
Колосально занижують обсяги вилову риби. Її продають в "тіні". Отримані кошти ділять користувач водойми і рибінспекція, яка має контролювати господарство.

Які є ще порушення?
- Майже повна відсутність рибозахисних споруд на водозаборах. Балансоутримувачі дають хабарі рибінспекторам, щоб їх не встановлювати. Таких гідроспоруд в Україні понад 1300. Хабар з одного об'єкта сягає 100 тисяч гривень.
Третя схема - погодження Держрибагентством видобутку піску, гравію на землях водного фонду.

Як вона діє?
- Йдеться про об'єктивність сум, нарахованих як відшкодування шкоди довкіллю до державного бюджету. Сума хабара за одне погодження коливається від 10 до 100 тисяч доларів. За нашими підрахунками, незаконне збагачення чиновників в Держрибагентстві становить майже 1 мільярд гривень.

 

На чому, наприклад.

- У Миколаївській області створили спеціальне товарно-рибне господарство для вилову риби в Південному Бузі. Але управління Держрибагентства понад рік відмовляється його погоджувати. Бо замовник господарства - "Агрофірма Корнацьких" - не платить хабарів за погодження. Водночас на озері Кагул в Одеській області відбувається майже відкрите браконьєрство. Нічого не зариблюється, виловлюють рідкісні види риб. Чиновники Держрибагентства це покривають.

Яка ситуація з браконьєрством?

- Держрибагентство звітує про реформування у цьому напрямку. Насправді воно полягає у переіменуванні служби рибоохорони в Рибоохоронний патруль. Скоротили фахових спеціалістів, а на керівних посадах лишились люди старої системи.
Одне з управлінь Держрибагентства очолює керівник, якого 2012 року приходили арештовувати за хабар. Тоді він стрибнув з другого поверху, щоб не затримали. Про цей випадок відомо керівництву Держрибагентства. Але чиновника тримають.

Патрулі протидіють браконьєрству?

- Рибоохоронним патрульним вигідно плодити браконьєрів на своїх дільницях. Одні працюють без документів – під так званими чорними прапорами. Для них є чітка такса: день роботи – 1-2 тисячі гривень. Інспектор має з них прибуток і покриває їх, попереджає про правоохоронні рейди. Розмір хабара залежить від виду риби, зони промислу, його обсягів. Південь - дорожче, Північ - дешевше. Відбувається неконтрольований вилов. Це призводить до тінізації національного рибного ринку.

Браконьєри з документами - це хто?

- Вони мають офіційний дозвіл, але працюють за домовленостю з рибінспекцією в заборонених районах, заповідниках, забороненими знаряддями лову. Якщо, наприклад, на водоймі дозволено працювати сіткою 80 міліметрів, то вони беруть меншу. Переловлюють свою квоту.

Які штрафи за браконьєрство?

- Сума не принципова. Важливо, аби порушники не уникнули покарання. Але доки існує домовленість між браконьєрами та інспекторами - ситуація не зміниться. За кордоном обов'язковий сертифікат про походження риби. Без нього не допустять у торговельну мережу. Так має бути і в нас. Але браконьєрське лобі не дає можливості отримати законодавчу базу для затвердження цього документу.

 

Останнім часом почастішали випадки захворювання людей на ботулізм. Що скажете з цього приводу?

- Держрибагентство має власну зону відповідальності за якість та безпеку рибної сировини, відповідно до законодавства. Ця відповідальність насамперед стосується походження рибної сировини, її існування, якості води у відповідній водоймі, технологічного обладнання рибоприймального пункту. Виявлена заражена рибна продукція надходила в торговельні мережі з Кіровоградської області. Треба ретельно перевірити походження цієї сировини, чи не є вона браконьєрська. Адже випадки отруєння відбулися під час нерестової заборони промислового лову. Загинули люди. Причетні до цього мають відповідати.

Як Ви можете прокоментувати чинне законодавство в галузі рибного господарства?

- Законодавство в рибній галузі є недосконалим та застарілим. Законом "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" передбачено багато повноважень. Держрибагентство їх фактично не виконує, лише створює корупційні схеми та бізнес на них.

×