50 років тому 28 листопада вбили українську художницю 41-річну Аллу Горську. Вранці того дня поїхала до Василькова у будинок свого свекра 69-річного Івана Зарецького забрати швейну машинку. Додому вона не повернулася.
Її чоловік 45-річний Віктор Зарецький не здивувався. Вирішив, що може, залишилася готувати їжу старому чи попрати. Наступного дня занепокоївся. А 30-го ввечері замовив телефонну розмову з Васильковом. Замовлення прийняли лише на 16.00 наступного дня. У призначений час телефоністка повідомила, що викликаний абонент на переговорний пункт не з'явився. Тоді Віктор виїхав виїхав до Василькова. Попросив у міліції відкрити будинок. Двері відкрили лише наступного дня, сказали, що запізно звернувся. У підвалі знайшли тіло Горської.
Слідчі арештували Віктора Зарецького. Вимагали зізнатися, нібито він разом із коханкою вбив дружину. За кілька днів на залізничному полотні за 34 км від Василькова знайшли труп свекра з відрізаною потягом головою. Версію змінили на іншу. Мовляв, Зарецький-старший зарубав сокирою Аллу через особисту неприязнь, начебто вона недостатньо уваги приділяє сім'ї. А коли отямився, кинувся під потяг.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Убиту режимом Аллу Горську називали душею шістдесятництва
За кілька тижнів, коли Вікторові в міліції повертали частину особистих речей загиблих, той поцікавився, чи не страждала його дружина перед смертю.
"Убито одним ударом, професійно", - відповів офіцер.
Аллу Горську мали ховати на Байковому цвинтарі. Призначили похорон на 4 грудня. З'їхалися люди з інших міст, прийшли кияни. Раптом - нібито в інтересах слідства - похорон відклали. Більшість іногородніх не мали де зупинитися й увечері поїхали додому. Художницю поховали 7 грудня на іншому кладовищі - Берковецькому.
Алла Горська походила з номенклатурної радянської родини. Її батько Олександр Валентинович працював на керівних посадах у кіновиробництві - був директором Ялтинської кіностудії, "Ленфільму", Київської й Одеської кіностудій, очолював театр-студію кіноактора на Кіностудії ім. О. Довженка. 1944-го отримав трикімнатну квартиру в старовинному будинку в центрі Києва. Мав службовий автомобіль, яким користувалася вся родина. Мати Олена Давидівна працювала в Ялті вихователькою в дитячих санаторіях. Коли чоловік очолив "Ленфільм", влаштувалася туди художником із костюмів. Віктор Зарецький належав до художників андеґраунду, створив власний стиль, який пізніше назвали українською неосецесією. Олексій Зарецький, син Алли та Віктора, - науковець, філолог, один із засновників Центру українсько-польських студій. Автор статей про своїх батьків, упорядник книжки листів і спогадів "Алла Горська. Червона тінь калини" (1996). За його ініціативи на фасаді будинку №25 по вул. Терещенківській, де вони мешкали з батьками, відкрито меморіальну дошку Аллі Горській. Живе в Києві.
8 
35413
Коментарі