29-річний старший лейтенант столичного УБОЗу Дмитро Гнап сидить у СІЗО у Чернівцях.
Він розслідував нелегальний ввіз в Україну автомобілів представницького класу, які йшли з Румунії та Молдови через Придністров'я. Міліціонеру погрожували невідомі, телефонували на мобільний. Пояснили, якщо не припинить розслідування, його посадять. 10 березня 2010-го Гнапа затримали, звинуватили в угоні автомобіля БМВ Х6. Три доби били, не давали спати, тримали прикутим до батареї. Змусили написати явку з повинною. Дмитру загрожує 7 років. Автомобіль, за даними "АВТ Баварія", з таким номером кузова заводом не вироблявся.
Гнап написав у редакцію Gazeta.ua листа. У першій частині "Як "правоохоронці" вибивають з невинних зізнання в злочинах", яка була опублікована на сайті 5 січня, він описав всі складнощі, які можуть виникнути в громадян при підписанні явки з повинною.
У другій частині підсудний правоохоронець описує важливість зв'язків усередині системи та як накручують статистику розслідуваності злочинів.
"Рівень професіоналізму в системі органів внутрішніх справ дуже низький у зв'язку з мізерними зарплатами, що викликає плинність кадрів і високий рівень корупції.
Раніше, щоб потрапити на роботу до органів внутрішніх справ необхідно було відслужити в армії, пройти підготовку у спеціалізованій школі міліції, або вищому спеціалізованому закладі МВС. Заступивши на службу, за новачком закріплювали наставника, який протягом року передавав навички та практичні знання. Сьогодні усе набагато простіше.
Хто тікає із села, не має ні освіти ні зв'язків. Такі йдуть на чорнову роботу до МВС на посаду інспектора патрульно-постової служби ППС.
Хто має зв'язки, за декілька років служби сідає в тепле крісло начальника відділу і просиджує трудові будні за монітором комп'ютера, де займається будь-якою справою, тільки не працює. Переписується з дівчатами, або по порносайтах лазить в інтернеті.
Я працював в інформаційному відділі і мав доступ до інформації, хто які сторінки в мережі відвідував. Соромно казати, але були такі, що проявляли інтерес до оголених хлопців та відео з ними. Але більше всього шокує, що це роблять керівники МВС.
Зв'язки можна замінити грошами. До прикладу, після закінчення навчання я був зосереджений на питанні, до якого відділу піти працювати. Запропонували "рибне місце" в одному з районних відділів столиці на посаду оперуповноваженного відділу по боротьбі з економічною злочинністю "всього лише" за $4000 тис. У мене було лише 500 грн., на які треба було прожити півмісяця. Доки я намагався зрозуміти що до чого, відділ кадрів направив мене працювати дільничним. Це було перше розчарування в доблесній службі в погонах.
У системі МВС діє та сама система показників, що і за Радянського Союзу, тобто міліція діє не на попередження скоєння злочинів або їх мінімізації, а на те, щоб максимальна кількість злочинів була розкрита лише на папері. Нікого не цікавить, за що страждають невинні люди, яких загнали в кут. Навіть Тимошенко на посаді прем'єра і Луценко на посаді міністра МВС цим не переймалися доти, доки самі не потрапили в жорна системи.
Для підвищення показників по деяких видах злочинів в МВС існують оперативно-профілактичні заходи з виявлення злочинців, заборонених предметів та речовин.
При поточному навантаженні слідчого або оперативного працівника органів внутрішніх справ, виконувати ці заходи неможливо. Але міністр – заступникам, заступники та начальники управлінь – керівникам відділів, а вони своїм підлеглим роз'яснюють ненормативною лексикою, розкидаючи слину по столі, стукаючи кулаком, лякаючи звільненням, що до виконання цього завдання потрібно докласти усіх зусиль, а на запитання "Я не успеваю, что мне делать?" - відповідають : "Снять штаны и бегать".
Профілактичні заходи навчились долати без особливих зусиль. З мого досвіду: беруться особи без постійного місця проживання (бомжі), які за пляшку горілки або гроші перетворюються на злочинців прямо в службовому кабінеті. У них вилучаються наркотики, які міліціонери забрали в дітей-мажорів, патрони, які замість того, щоб відстріляти на щомісячних зборах МВС, отримують, розписуються і кидають до кишені – гільзи ніхто не рахує. А до кишені бомжа чи наркомана можна будь-що покласти, якщо захотіти – навіть автомат Калашникова.
Хоча основним завданням працівника міліції є захищати громадян своєї країни, захищають вони чомусь лише свої інтереси і красу мундира. Служу українському народу – слова присяги і відповідь на поздоровлення зі святом, але ці слова міліціонери розуміють кожен по-своєму.
В першу чергу міліцію треба реформувати законодавчо, щоб унеможливити списання злочинів на непричетних до того осіб. Внести зміни до ст. 96 про явку з повинною, де зазначити: "Якщо особа, яка написала явку з повинною, відмовляється від своїх слів чи зазначає, що написала її примусово, то явку з повинною на досудовому чи судовому етапі слідства визнавати недійсною. Явка з повинною ні в якому разі не може бути покладена в основу обвинувачення".
Слід зробити прозорим процес допиту підозрюваних та потерпілих з обов'язковою відеофіксацією та зберігати записи протягом п'яти років. Рахувати показники розкриття майнових злочинів не за зізнаннями чи явками з повинною, а за реальним відшкодуванням чи поверненням майна власнику.
Ці незначні на перший погляд зміни змусять змінити показники розкриття злочинів з "казкових" 80 % до реальних 30% і зроблять міліцію дійсно ближчою до народу.
В нашій країні статистика показників МВС більш важлива за реальний голос народу, що потерпає від міліцейського гніту. А "міліціянти", як тепер їх модно називати, отримують заробітну плату в 3000 грн., але їздять на "Лексусах" за $100 тисяч, які ніби "мама купила".
2 
1
Коментарі
47