- У нових поліцейських немає наставників, які можуть навчити. Зі старого складу залишилося 7 відсотків. Решта - не пройшли переатестацію. Нема в кого перейняти досвід. З іншого боку - немає й тих, хто навчив би поганому, працювати по-старому, - говорить керівник патрульної служби, заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич, 30 років.
З ним говоримо про реформу правоохоронної системи, про мотивацію патрульних, про те, що вдалося зробити за рік. А також - про його робочий графік, квартирне питання і почуття після звільнення голови Нацполіції Хатії Деканоідзе.
"Я дав слово, що ніколи не подзвоню патрульному, аби відпустили когось з моїх знайомих"
- Серед першочергових - знизити рівень аварійності на дорогах. Плануємо сформувати патрулі дорожньої поліції, які стежитимуть за порядком.
Також хочемо ввести автоматичну фіксацію порушень швидкісного режиму - радари. Поліцію не зможуть звинувачувати, що чатує в кущах. Патрулювати будемо тільки найжвавіші ділянки трас міжнародно-національного значення.
Наше завдання - не збирати штрафи. А добитися, щоб водії перестали порушувати правила.
Які реальні зміни відбулися в правоохоронній системі?
- Наше головне досягнення - створення патрульної поліції. За 10 місяців сформували підрозділ з 12 тисяч осіб. Навчили їх. Можливо, не так якісно, як хотілося б, але вони працюють.
За рік серйозних зрушень бути не може. Щоб їх побачити, треба час і бажання. Бажання у нових патрульних є. Тому потрібно дати можливість отримати досвід, щоб запрацювали "на повну".
Головне - суспільство нас підтримує. Стара система зламана. Ніхто не може вказувати патрульному, кого карати, а кого - ні. Я дав слово, що ніколи не подзвоню і не скажу відпустити когось із моїх знайомих або родичів.
Які наступні етапи реформування?
- Формування поліцейських підрозділів показало, що реформа можлива. У загальних рисах можу сказати, що нас чекають зміни в кримінальній поліції.
Наприклад, в Англії є бюро, що займається тільки розслідуваннями тяжких злочинів. Решта правопорушеннь - це справа поліцейських.
Нам варто було б перейняти такий досвід і доручити розслідування дрібних правопорушень поліцейським. Але це дуже великий крок. Прийняти відповідні закони, навчити вести слідство.
"Якщо Олійнику дадуть довічне, на наступний день всі поліцейські скажуть: виходити не будемо, стріляти не будемо. І вони будуть праві"
У лютому цього року під час нічної погоні у столиці патрульний Сергій Олійник застрелив пасажира БМВ 17-річного Михайла Медведєва. Прокуратура називає це умисним вбивством. Вимагає для Олійника довічного ув'язнення. Як це вплине на патрульних?
- Я підтримую Олійника. Він мав швидко прийняти рішення. Шкода, що загинув, по суті, невинний хлопець. Але говорити, що це умисне вбивство - не можна. Якби патрульні відпустили цю машину, а вона вбила когось із перехожих, патрульних народ розіп'яв би.
На відео видно, наскільки емоційною була погоня. Чути і матюки, і попередження. Але Олійник не вбивця. Він виконував свій обов'язок - захищав своє життя, напарника, нас із вами.
Якщо йому дадуть довічне, на наступний день всі поліцейські скажуть: виходити не будемо, стріляти не будемо. І вони будуть праві.
У цьому році відбулося ще кілька резонансних випадків - смерть місцевого жителя Олександра Цукермана в райцентрі Криве Озеро Миколаївської області, вбивство двох патрульних Ольги Макаренко і Артема Кутушева у Дніпрі. Які висновки зроблені?
- Після подій у Кривому Озері довіра людей до поліцейських похитнулася. Ми замінили начальника районного управління, весь склад працівників. Вони намагаються налагодити комунікацію з людьми.
Поліцейські тепер менше хочуть застосовувати зброю, спецзасоби та силу. Навіть у напружених ситуаціях.
Що стало причиною загибелі двох поліцейських у Дніпрі? Відсутність досвіду?
- Звичайна перевірка документів закінчилася смертю двох поліцейських. На їхньому місці міг опинитися будь-хто, з досвідом або без. Це гіркий урок.
Розроблені методичні рекомендації. На базі Харківської академії внутрішніх справ проводимо тренінги.
В Америці під час перевірки прав водій не виходить з машини, руки повинен тримати на кермі. Але у нас такі методи люди не сприймуть. Хоча з часом, думаю, ми до них все-таки прийдемо.
Поліцейських навчають 3 місяці. Цього достатньо?
- Більше не було часу. Інакше ми не запустили б департамент із 12 тисяч осіб за 10 місяців.
"Застосовувати силу потрібно, коли знаєш, що по-іншому ніяк"
Бувають випадки, коли під час масових заходів поліція не втручається. Хоча, по суті, на її очах відбувається злочин. Наприклад, 21 листопада - коли на Хрещатику розгромили Сбербанк.
- Патрульна поліція була без захисту, а учасники мітингу несли камені. Коли приймаєш рішення, важливо не створювати загрозу життю - ні поліцейського, ні громадянина. І не нагнітати обстановку. Коли йде натовп із 300-400 підлітків – високий ризик, що ситуація вийде з-під контролю.
З одного боку - це явне кримінальне правопорушення. Ми мали право використовувати кийки, газ. Але могли бути постраждалі. Поліції вдалося загасити напруження. Постраждав банк. Але в цьому розібратися легше, ніж якби були жертви. Застосовувати силу потрібно, коли розумієш, що по-іншому ніяк.
Там працювали групи документування, оперативники. Як тільки з'явилася можливість відсікти натовп без наслідків - це було зроблено. Я вважаю, рішення було правильне. Того вечора одна дівчина впала - вона виявилася єдиною постраждалою.
"Якщо поліцейському дати все і від нього вимагати - навіть стара гвардія дорожитиме роботою"
До кінця року патрульна поліція має запрацювати в усіх обласних центрах і великих містах. Чим відрізняються регіони?
- У Києві та великих промислових містах рівень злочинності вищий. Там патрульним потрібно ще швидше вчитися, бути на 100 відсотків зосередженими.
Хотілося б мати більше людей. Патрульні за зміну обробляють до 1500 викликів. На екіпаж у середньому - близько 15. На виклик - 40 хвилин. Це вся зміна, плюс оформлення ДТП. Дорожній поліцейський - це не старий співробітник ДАІ. Він не стоїть на дорозі. А дбає про безпеку в населених пунктах по маршруту патрулювання. Незабаром буде обслуговувати і всі виклики по 102 в тому районі.
Яка ситуація з набором поліцейських на Донбасі?
- Там досить відданих сил - працює зокрема Маріуполь, Краматорськ, Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Рубіжне. Добровольчі підрозділи допомагають. Це важливо, тому що патрульні мають тільки легку зброю, вони менш досвідчені.
На підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей немає великого зростання злочинності. Проблема зброї - так. Обстріли - так. Більшість убивств мирного населення - унаслідок обстрілів.
Поліцейських там теж не вистачає. Але хлопці - не менші патріоти.
Які проблеми були під час набору, переатестації?
- Були випадки, коли в патрульну поліцію проходили люди з непогашеною судимістю, невідповідною освітою. Під час переатестації поліцейські іноді приховували проблеми зі здоров'ям. У кожному управлінні були такі випадки. Особливо, коли вал переатестації за короткий період, контролювати неможливо.
Поспіх не вплине на якість?
- У нашій країні все, що планувалося довго, рідко коли виходило. Я ненавиджу слова "робоча група". Якщо її створюють - значить нічого не вийде. У нас було завдання - зробити реформу в короткий термін. Вийшло. Хоча реально ризикували.
У міру можливості прагнемо, щоб поліцейський був добре забезпечений. Якщо йому дати все і вимагати - поліцейські зі старої гвардії теж будуть дорожити своєю роботою. Навіть якщо це не одразу змінить їхнє ставлення до служби.
"Ті, хто розчарувалися, - пішли. Ті, хто сумнівається, - підуть. Але багато хто залишиться"
Ви в одному з інтерв'ю говорили про градації зарплат у різних регіонах. Де життя дорожче - поліцейський повинен отримувати більше. Ця ідея ще обговорюється?
- Патрульним у Києві трохи підняли зарплату. Отримують від 10 тисяч гривень. Начальник управління - 17 тисяч. Тут об'єктивно навантаження більше. Крім того, оголосили донабір - прийнято рішення так мотивувати.
Є й інші регіони, де потрібно піднімати, - той же Дніпро. Та й іншим підрозділам. Патрульний отримує 10 тисяч, а оперативник 4. А в нього навантаження не менше.
Як справи з житлом для поліцейських?
- Це, напевно, найбільша проблема в країні. У цьому році квартири отримували учасники бойових дій, сім'ї загиблих. Я як учасник АТО отримав службове житло в Києві.
Академія внутрішніх справ надає гуртожиток. 300 або 400 гривень платять за ліжко. Хоч щось. Але. Поліцейських - 100 тисяч. А є ще пенсіонери, які прослужили по 25 років і стоять у черзі. На сьогоднішній день це проблема нерозв'язна.
Яка основна мотивація людей, які приходять у патрульну поліцію? Рік тому вони хотіли поміняти країну. А зараз?
- Хочу вірити, що вони свідомо служать народу України, пробують змінити систему. Іншої мотивації не бачу. Ті, хто розчарувалися, - пішли. Ті, хто сумнівається, - підуть. Але багато хто залишиться. За рік зібрався кістяк із 12 тисяч. Це люди, які хочуть служити.
А з тими, хто прийшов нагрітися, будемо прощатися. Я прошу начальників управлінь в областях: якщо поліцейський узяв хабар - тримати під арештом. З працівника поліції потрібно вимагати більше, ніж зі звичайного громадянина.
"Бачить підозрілу людину - дзвонить у поліцію"
Ви вивчали британський досвід. Правда, що у тамтешніх поліцейських немає зброї?
- Так, із 140 тисяч поліцейських тільки 7 тисяч носять зброю - це спецназ. Над ними американські колеги жартують, мовляв, вам не довіряють зброю.
Що хотіли б запозичити з їхнього системи?
- У Британії добре побудована система сommunity policing - робота із суспільством. Поліцейські - як наші дільничні - працюють із громадами, національними меншинами. Шкільний офіцер - у школі, з батьками і за найближчі квартали відповідає.
Будь-який громадянин, якщо бачить правопорушення, дзвонить. Бачить підозрілу людину - дзвонить. І не черговому на 102. Він знає свого поліцейського, має його номер.
Ми хочемо побудувати таку систему, щоб поліцейському довіряли. Поліцейський або дільничний повинен вислухати, оцінити інформацію, прийняти рішення. Дати візитку. Наше завдання - навчити цієї комунікації.
Наскільки ефективна робота дільничних у великих містах?
- У процесі реформування МВС усі штати скоротили. У тому числі й дільничних - удвічі. Та й тих некомплект. Навантаження у них велике, плюс залучаємо під час масових заходів. Зараз один дільничний на 10 тисяч населення. Але ми над цим працюємо. Йде програма навчання дільничних.
"Якщо діти плачуть - вибиватиму двері"
Нещодавно трапилася трагедія, коли мати залишила двох дітей на дев'ять днів помирати від голоду. Це теж, очевидно, брак комунікації, про яку ви говорили?
- Те, що сталося з дітьми (хлопчик помер, дівчинка потрапила в реанімацію. - Gazeta.ua) - наслідок байдужості суспільства, органів опіки, дільничного. Усі повинні зробити висновки з цієї ситуації.
Чому не відреагували сусіди, хоча і чули плач? Напевно, звикли, що діти постійно кричать. За весь час не було жодного звернення в поліцію - ні патрульну, ні ювенальну, яка займається захистом прав дітей. Не викликали соціальну службу. Абсолютна байдужість.
Сім'я рік жила в будинку, а дільничний, виявляється, про них не знав. Якщо знав, то чому не перевіряв? Районні державні соціальні служби також повинні тримати на контролі всі проблемні сім'ї на своїй дільниці. Звичайно, обсяг роботи великий. Але таких сімей насправді не так багато, щоб це було неможливо зробити.
А якби викликали поліцейських - що б вони зробили?
- Правоохоронці мають право зайти до приміщення, коли звідти чути крики про допомогу, коли ймовірна загроза людському житті. Є багато випадків, коли поліцейські залазять через балкон, у вікно, вибивають двері. Хота законна процедура - непроста.
Але якщо я поліцейський, і діти плачуть - мені все одно, вибиватиму двері, залазитиму. Кожен так мав зробити.
Однак поліцейських могли звинуватити в незаконному проникненні.
- Поліцейські поставлять ці двері. Я поставлю цей замок, якщо вони помилилися. Адже діяли, щоб запобігти злочину.
Люди мають це розуміти. Наприклад, зупиняють машину, перевіряють документи. Починається крик: ви мене без причини зупинили! Патрульний не вимагає хабара. Він просити показати документи або відкрити багажник. А якщо за тобою їхатиме злочинець? І його в такий спосіб затримають.
Я служив командиром роти в міліції, коли в Києві до мене підійшли співробітники патрульно-постової служби і попросили відкрити рюкзак. Я міг показати документ, але не зробив цього. У наступному рюкзаку можуть бути наркотики чи крадені речі.
"Більшість українців хочуть жити в цивілізованій, безпечній, чесній країні"
Що вам вдалося за рік?
- Наша команда створила підрозділ патрульної поліції. Мені вдалося зібрати навколо себе друзів. Я дружбу і службу не змішую - але на службі є люди, яким довіряю. І питаю, звичайно, з них у три шкури.
Я знайшов спільну мову зі старою системою. Побачив їхню роботу, переконався, що там є достойні люди. А раніше критикував сильно. У них я багато чому навчився по своїй лінії - зберігання безпеки на вулицях.
Що хочете зробити у 2017-му?
- Дорожня поліція. Посилені патрульні. І в поліцію особливого призначення залучити професіоналів.
Але найважливіше - зменшити злочинність на вулицях. Зробити так, щоб хоча би на кінець 2017 року люди відчули себе більш безпечно. Щоб можна було спокійно погуляти по парку о першій годині ночі.
Який у вас графік роботи?
- З Вишневого добираюся на роботу після 8:00. Повертаюся коли як - о десятій вечора, об одинадцятій. Можу до ночі сидіти.
Під час масових заходів завжди на вулиці. Я повинен бути з людьми. Вчора сам був бійцем. Знаю, що коли командир поруч - це важливо. Якщо я даю команду, я за неї відповідаю.
Ви більше року очолюєте патрульну поліцію. Наскільки вам комфортно на цій посаді?
- Я тільки стаю поліцейським. Серцем я ще військовий. Але мені подобається те, що роблю. Подобається команда. Розбираюся потихеньку. У мене начальники департаментів - професіонали. А я не соромлюся запитати - я людина в цій системі нова. Поки що по військовій лінії я знаю більше. Поки що.
Куди, на ваш думку, рухається українське суспільство?
- Війна багато чого поміняла в головах. Більшість українців хочуть жити в цивілізованій, безпечній, чесній країні. Вони хочуть змін - щоб усе було відкрито і законно.
Що ви відчули, коли Хатія Деканоідзе подала у відставку?
- Ми до цього з нею багато розмовляли. Для мене це не було несподіванкою. Та я відчув смуток. Це людина, якій довіряю. Людина, яка знала, що робить. Прийде час - її роль суспільство ще оцінить.
3 
1
Коментарі