Криза, в якій опинилося минулого сезону київське "Динамо", має багато причин найрізноманітнішого характеру. Але головною, як на мене, є сприйняття командою самої себе й іншими. Ті, хто цікавиться футболом, і ті, хто ні, "Динамо" вже багато років бачать виключно чемпіоном, переможцем. Хтось цим пишається, когось це дратує, але так воно і є. І саме в цьому головна проблема. Тому що на запитання, чому саме "Динамо" має бути чемпіоном, ніхто відповіді не дасть. Бо її немає.
Мало хто сьогодні пам'ятає і мало кому це насправді цікаво, але історичні досягнення та переможні традиції київських динамівців виникли не на порожньому місці. Ще з 1930 років на перемоги київського "Динамо" працювало все футбольне господарство України. Ця робота, помножена на здібності футболістів і майстерність тренерів, врешті дала результат. Від 1960-х і до кінця 1990 років лідерство команди в Радянському Союзі, а потім у незалежній Україні не піддавалося сумніву. Як інакше, коли на тебе працює вся країна?
Усе змінилося на зламі 2000-х. Тоді "Динамо" з неоголошеної футбольної збірної України поступово стало лише одним із футбольних клубів, чиї можливості не перевершували, а часом очевидно поступалися можливостям конкурента. Не має сьогодні "Динамо" колишнього ресурсу, який давав змогу збирати до команди всіх найкращих гравців України. Його й не повинно бути. Сьогодні будь-який небідний українець або група українців здатні побудувати чи орендувати тренувальну базу й запросити до своєї команди сильних футболістів. Власник київського "Динамо" тепер має такі самі можливості, як і хазяї інших клубів. Але саме від Ігоря Суркіса вимагають, щоб його клуб був найсильніший.
А це вдається не завжди. Трапляються помилки, ухвалюють не завжди правильні рішення. А головне – конкуренти не дрімають. Усі хочуть виграти у славного "Динамо". І це чудово. Від цього наш футбол лише виграє. І "Динамо" теж. Але чому тоді ті, хто так прагне обіграти цю команду, водночас вимагають від неї ж виключно перемог?
Нам усім слід навчитися сприймати київське "Динамо" не як вічного чемпіона, а як таку саму команду, як і всі. Вона теж бореться за перемогу. І сподіваюся, таки цієї перемоги досягнені.
Коментарі