У п'ятницю,19 травня, пішов із життя культовий американський фотожурналіст Стенлі Ґрін. Він знімав падіння Берлінської стіни в Німеччині, освітлював війну в Чечні та інші військові конфлікти у світі, зокрема в Грузії, Іраку, Сомалі та Лівані.
Про смерть фотографа повідомив у Facebook Жан-Франсуа Леруа, засновник міжнародного фестивалю VisaPour l'Image.
Стенлі Ґрін народився 1949 року в Нью-Йорку. Отримав фотографічну освіту в School of Visual Arts, після цього знімав різні жанри. Серйозно про кар'єру фотографа замислився наприкінці 1980-х, коли вирішив присвятити себе фотожурналістиці, пише birdinflight.com.
Першим репортажем американця, який тоді працював у Парижі фэшн-фотографом, стала зйомка падіння Берлінської стіни. Також він був єдиний західний журналіст у Білому домі, коли по будівлі стріляли з танків у жовтні 1993-го (силовий розгін з'їзду народних депутатів РФ. - Gazeta.ua).
"Коли танки відкрили вогонь, один з перших залпів припав на наш поверх. Журналіста з Сибіру поранили, я лежав поруч у диму і крові. Його крові. Я думав, що це моя. Увесь поверх був у вогні. Люди прийшли і понесли молодого журналіста. Я вже зібрався помирати. Але вони повернулися і витягнули мене з-під завалу. Я думав, якщо я помру, то потрібно хоч би зняти це", - згадував Стенлі Ґрін.
1994 року за знімки з Білого дому він отримав дві свої перші премії World Press Photo.
Фотограф ще тричі отримував цю премію, зокрема двічі за зйомки з Чечні (2001, 2004) і раз за репортаж із Судану (2008). У Чечні американець був близько 20 разів.
Про роботу в Чечні вийшла його книга "Відкрита рана", інформує meduza.io. Грін знімав Руанду, Афганістан, Ліван та інші країни, де відбувалися конфлікти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Контрасти війни: в мережі з'явилися жахливі фото знищеного Широкиного
"Освітлення конфліктів - дуже персональна форма протесту", - говорив фотограф.
2010 року вийшла його біографія "Чорний паспорт". Презентуючи книгу, Ґрін розповідав про особисте: "Ми з Керолін одружилися. Вночі хочеться бути разом, а не помирати десь за сотні миль від дому. Вам не хочеться через це пройти, тому вона знайшла простий вихід. Спершу нам не варто було одружуватися. Це стало мені виправданням: моя дружина пішла від мене. Замість того, щоб стати алкоголіком, я пішов знімати війну".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній кадр: американка зняла вибух, який її убив
"У мене гепатит C, дистрофія сухожилля в руці, чужорідне тіло в нозі, я не сплю ночами, я лікуюся від посттравматичного стресового синдрому, я не здатний підтримувати стосунки з жінкою - не те, що кілька років, кілька місяців! Днів! Я не можу сконцентруватися, я все бачу в чотирикутній рамці об'єктива. Око одразу починає будувати кадр, ловити момент. Тому у мене бігаючий погляд. У мене ніколи немає грошей, бо я все до копійки витрачаю на свої поїздки і репортажі про те, що вважаю за важливе. Я намагаюся просити замовлення у журналів, оббиваю пороги, як школяр: "Давайте зробимо репортаж". А вони відповідають: "Ні, ми краще познімаємо, що у Періс Хілтон під спідницею". На жаль, те, що під спідницею у Періс Хілтон, не врятує світ", - розповів фотограф в одному із останніх інтерв'ю.
Стенлі Ґріну було 68 років.
Фотограф Абд Алькадер Хабак знімав колону автобусів із сирійськими біженцями, коли поряд з ними вибухнув терорист-смертник. Чоловік зіткнувся з поширеною дилемою військових кореспондентів - втручатися або ні. І він зробив свій вибір.
1 
1
Коментарі