15 жовтня 59 років тому в Мюнхені московський агент КДБ вбив 50-річного Степана Бандеру – керівника Організації Українських націоналістів. Голову ОУН поховали на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені.

"Після 13.00 дружина Провідника, пані Ярослава, зателефонувала до канцелярії Проводу, кажучи, що з її чоловіком трапилося нещастя: облитий кров'ю, він упав на сходах будинку, в якому жив, – згадував член ОУН, журналіст Данило Чайковський. – Пані Ярослава просила негайно дати лікарську допомогу. Зараз на місце випадку виїхали члени Проводу Степан Ленкавський, Ярослав Бенцаль і Іван Кашуба. Одначе на сходах і в коридорах будинку вже не було нікого, бо викликана в міжчасі сусідами швидка допомога забрала Провідника до лікарні. З ним поїхала і його дружина".

Впродовж 1941 – 1944 Степан Андрійович перебував у німецькому концтаборі Заксенхаузен.

Протягом десяти років родина Бандери переїзжала з місця на місце, рятуючись від совєтських агентів. Лише 1954-го Степан з Ярославою і трьома дітьми поселилися в Мюнхені, на Крайттмайрштрасе. Жили під прізвищем Попель.

Через два роки після скоєння злочину західнонімецькій владі здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався, що був виконавцем замаху на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру. Обох застрелив зі спеціально виготовленого для цього пістолета, що випускав у жертву випари кислоти.

Сташинського засудили до 8 років позбавлення волі. Що сталося з ним після тюрми – невідомо.

Прізвище "Бандера" стало одним із символів українського національно-визвольного руху XX сторіччя.

×