"Били так, що тіло стало синім" - помер ветеран УПА

Завтра у Білій Церкві на Київщині прощатимуться з ветераном Української повстанської армії Теодором Дячуном. Він шість років здобував для УПА зброю і провіант. Помер на 95-му році. У нього стався інсульт.

Теодор Дячун народився в селі Стегниківці на Тернопільщині. Закінчив сім класів школи. 1941-го пішов у підпілля. Пів року проходив юнацький вишкіл ОУН-УПА. З 1945-го офіційно воював у лавах Української повстанської армії. Очолював групу зі здобування набоїв і провіанту. Мав псевдо "Голуб".

"Коли побачив, що совєтська система робить з людьми, вирішив іти в підпілля. Так зробила більша частина молоді з нашого села. У ліси йшли по романтику й пригоди. Про загибель тоді ніхто не думав. Хоча смерть могла наздогнати щодня.

"Чим нижче притискаєшся до землі, тим довше житимеш", – казав інструктор під час вишколу. У лісі бігали, вивчали рукопашний бій, географію та історію. Німецьку, совєтську і польську зброю вчилися розбирати й збирати із зав'язаними очима. Спали в землянках, які самі копали. Замість матраців стелили соснові та смерекові гілки. Вишкіл тривав шість місяців. Не всі витримували. Слабших у бої не брали. Вони ставали зв'язковими чи готували їжу. ", - розповідав Теодор Дячун журналу "Країна".

 

Його арештували 1949-го. Засудили до розстрілу. Вирок змінили на 25 років каторги та п'ять років таборів.

"Допити були страшні: лупцювали, засовували голки під нігті, вмикали перед очима лампи-кіловатки. Били так, що тіло стало синім з білими пухирцями. Катували більш як місяць. Вимагали, щоб здав наші склади зброї та розповів, де криївки. Не сказав нічого. Вижив чудом. Коли засудили до розстрілу, радів, що не встиг одружитися й завести дітей", - говорив він.

Покарання відбував в Омській тюрмі та спецтаборі "Екібастуз-вугіллля" у Казахстані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайдені речі повстанців викупили для музею

В Україну повернувся 1978-го. Дружину Лілію поховав 2010 року. Дітей не мав.

×