Маю кількох улюблених продавчинь у своєму районі. Тетяна з фермерського м'ясного магазину постійно цікавиться новинами, справами на роботі.
– Де ваш чоловік? – запитує, коли приходжу скуповуватися без нього.
Продавчиня овочів Тамара ображається, коли не підходжу привітатися чи беру помідори в супермаркеті. Любить розповідати рецепти.
– Смажиш цибульку, моркву, трохи часнику додаєш. Баклажани наріжеш, хай постоять, сік пустять. Тоді кидаєш їх до цибулі з морквою. Обсмажуєш усе й заливаєш трьома збитими яйцями. Якщо гарячою їсти страву – гидота рідкісна. А от на другий день холодною – можна язика проковтнути. Смачно, – радить Тамара.
Світлану з ковбасно-сирної ятки на ярмарку люблю за креатив. Може продати що завгодно.
– Мужчина, беріть оцей сир. Зробите вдома бутерброди, заварите кави і влаштуєте жінці романтичний вечір, – каже покупцю. На додачу кладе в пакет плавлений сир-намазку. Чоловік здивований.
– А це навіщо? – питає.
– На сніданок з'їсте, – нервово відповідає Світлана.
Нова знайома – Лариса з кіоска, де продається хліб, кондитерські вироби. Вона любить чай і солодощі.
– Хочеться прийти додому. Взяти здобну булку, намастити маслом і з'їсти з гарячим чорним чаєм. У повній тиші, – розповідає наприкінці робочого дня. – А то тільки сіла пити чай в обід – хтось зайшов. Обслужила, сіла – знову йдуть покупці.
Нещодавно в магазині була акція на торти. Ціни знизили на третину.
– Бери й не думай, – вмовляє. – Я вчора додому два великі принесла. Чоловік підняв крик: "Нащо купила, тільки зайві калорії!" А я й кажу: "Серьога, треба брати, доки дешево. Схуднемо потім!"
5 
1
Коментарі