Росія є ненадійним партнером з усіма своїми торговельними війнами

Росія заборонила ввезення українських сирів трьох виробників. Про це повідомив голова "Росспоживнагляду" Геннадій Оніщенко. Заборона набрала чинності із 8 лютого. Оніщенко просить українські сири не називати сирами через вміст пальмової олії й суттєво знизити ціну на них. А оскільки сири, вироблені в Україні, звуться сирами, їх не будуть поставляти до сусідньої держави.

Однак достеменно невідомо, яку експертизу та перевірку якості проводили росіяни? Де вони закуповували й з якими документами контрольну партію сиру для експертизи? У яких сирах конкретно вони знайшли пальмову олію? Нічого цього не повідомляється.

Швидше за все, спеціалісти "Росспоживнагляду" купили контрольну партію сиру, яка є підробкою й випущена у них, у Росії.

Бо насправді українські сири якісні, до речі, значно вищого рівня, ніж російські й білоруські, а також із більшим асортиментом. І наші виробники впевнені у своїй продукції, тому без проблем надавали її на незалежну експертизу, що підтвердила якість української продукції.

Заборона Росії ввезення українського сиру означає, що нашим підприємствам не буде куди збувати третину виробленої продукції. Бо 85% від всього експорту йде до Росії, решта — у Білорусь і Казахстан. Наприклад, позаминулого року в Україні виробили 212 тисяч тонн сиру, 80 тисяч тонн пішло на експорт. Минулого року виробили 179 тисяч тонн, більше третини також експортували.

Російська сторона це все добре розуміє, знає, що українські підприємства пристосовані до експорту своєї продукції в Росію. Тому росіяни й обрали цю галузь як засіб політичного тиску на Україну. Відмовляються від української продукції, незважаючи на те, що їм немає чим її замінити. Подібні випадки були із імпортом українського м'яса, молока та інших продуктів. Росіяни таким чином вкотре "запрошують" Україну в Митний Союз.

Нарешті, українські сировари цього разу вирішили звертатися до Міжнародного суду з вимогою ввести санкції проти Росії. Звісно, швидше за все, Росія не буде платити санкцій, а ввезення української продукції відновить лише тоді, коли Україна піде на якісь поступки. Проте звернення до Міжнародного суду є важливим, бо українці таким чином покажуть, що в них є гідність і повага до своєї продукції.

Такі торговельні війни з боку Росії вже були й не виключено, що будуть ще не раз. У всіх них був і буде політичний підтекст, тому виходить, що Росія є ненадійним партнером. А українським виробникам давно пора орієнтуватися на інші ринки збуту. Можна продавати свою продукцію не лише в країнах СНД, а й у Азії та Африці.

×