Все, що відбувається в Україні, обов'язково треба ставити в площину Майдану. Його причини, вимоги та ідеї є найкращим пристроєм, що дозволяє оцінювати поточні процеси та прогнозувати майбутнє. В тому числі це стосується нинішніх парламентських виборів.

Дострокове переобрання парламенту було однією з вимог Майдану. Зрозуміло, що не самоціллю – винятково як спосіб оновлення та очищення влади, побудови нової європейської України. Інакше кажучи, вибори мають стати черговим інструментом досягнення мети Майдану.

Першим з таких інструментів могли би бути травневі вибори президента. На жаль, не сталося. Незважаючи на отримані приголомшливий результат і довіру Петро Порошенко не проявив себе ані політиком, здатним справді "жити по-новому", ані реформатором. При тому, що для Майдану критично було отримати президента, який став би взірцем для всієї заіржавілої державної машини, демонстрував би приклади принциповості, відданості ідеям революції, поваги до пам'яті загиблих. Натомість в хід пішли звичні для українського політику "договорняки" з учорашніми політичними суперниками і ворогами Майдану, толерантне ставлення до хабарництва та інших гріхів свого оточення.

Дострокові парламентські вибори - це другий інструмент. Враховуючи вагу Верховної Ради у нинішній системі влади вони могли би бути надзвичайно ефективними або ж і вирішальними для зміни країни. Однак ті, хто отримав владу після революції та залишки режиму Януковича запобігли і цьому. Вони зберегли стару виборчу систему, яка сприяє продовженню їхнього перебування при владі, максимально унеможливлює її очищення та сприяє передвиборчому шахрайству – що ми зараз повсюдно спостерігаємо. Наживаються на цьому разом із владою і відверті популісти на кшталт Олега Ляшка. Майдану залишили мінімальну можливість проведення до парламенту нових або переважно нових політичних сил, таких як "Самопоміч" чи "Громадянська позиція".

Це надзвичайно небезпечні ігри і для гравців, і для країни цілому. Адже якщо виявиться неефективним ще й інструмент дострокових парламентських виборів, у Майдана залишиться останнє – вулиця. Подальший саботаж реалізації ідей революції викличе масові протести, найімовірніше не мирні. Суспільство радикалізоване й здатне змести владу конформістів та зрадників Майдану – але це нові потрясіння, нестабільність і руїна.

"Старі" політики егоїстичні та безвідповідальні, їх турбує насамперед наповнення власних кишень. Тому в неділю максимальну мудрість та відповідальність важливо проявити виборцям. Вони все ж можуть посприяти тому, аби країна уникла потрясінь в майбутньому. Можливість оновити владу через голосування 26 жовтня не надто велика – але якась є.

Треба використати її максимально. Критично важливим є голосування за ті партії та політиків, які не були при владі ні до, ні після Майдану. Крім якомога більшого представництва нових людей в парламенті це був би ще й потужний сигнал для Порошенка та його спільників: виконуйте вимоги Майдану, який дав вам владу, припиніть гратися з вогнем. Інакше спалити можна і себе, й країну.

×