Ексклюзиви
Понеділок, 14 квітня 2014 14:19
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський

Не можна погоджуватися із втратою Донбасу

Росія задіяла кримський інструмент встановлення контролю над українською територією на Донбасі. Фактично виведено з-під контролю Києва низку міст. Оголошена в.о. президента Олександром Турчиновим антитерористична операція досі залишається теорією.

Чи хоче Путін відрізати Донбас так само, як забрав Крим? Поки що виглядає, що нинішня дестабілізація в регіоні насамперед спрямована на зрив дострокових президентських виборів в Україні та вибивання інших політичних поступок. Але якщо нічого не зміниться і ситуація буде розвиватися в тому ж напрямкові, то можливе встановлення над регіоном повного контролю Росії. Ну а далі - або перетворення його на невизнане світом утворення на кшталт Абхазії чи Придністров'я, або ж традиційна анексія.

Хоча останнє малоймовірне. Навряд чи Путіну потрібен ще один дотаційний регіон. Так, Донбас безперечно цікавить Кремль як плацдарм для подальшого просування в інші українські області – але він може бути таким і без офіційного приєднання до Росії. Як от, знову ж, Придністров'я.

У зв'язку з цим абсолютно невипраданими виглядають масові заклики "відпустити" кризові області у вільне плавання. Мовляв, якщо люди там так хочуть до Росії – нехай забираються. Це неправильно. По-перше, встановлення цілковитого російського контролю над регіоном означатиме величезну небезпеку для всієї іншої території. Зрозуміло, що Путін не зупиниться на Донбасі. Облаштувати контроль на кордоні Луганської та Донецької областей з іншими практично неможливо – тому Донбас стане джерелом небезпеки та величезною базою диверсійних груп. По-друге, все ж більшість людей регіону хочуть жити в Україні, і нехтувати ними неправильно і аморально. Солідарність і підтримка зараз дуже важливі серед українців, незалежно від місця їхнього проживання.

Чи зможе українська влада поновити контроль над регіоном? Принаймні, на сьогодні це вже дуже складне завдання. Згаяно багато часу, не вжито запобіжних заходів, місцева міліція фактично працює на окупантів. Неможливо спрогнозувати наслідки задіяння проти терористів армії. Невідомо навіть, чи здатні взагалі військо та спецслужби провести ефективну операцію. Власне, зволікання Києва з активними діями свідчить про наявність великих сумнівів щодо цього і серед владної верхівки.

Водночас категорично не можна йти на політичні поступки терористам. З точки зору безпеки держави та її цілісності "федералізований" Донбас означав би те ж саме, що Донбас "придністровського" типу або російський. Тобто, забере Росія Донбас напряму чи Україна фактично віддасть його через федералізацію – різниці немає.

Отож вибір у Києва невеликий, але він все ж мусить щось робити і опиратися російській агресії. Які саме форми і методи опору можуть бути – це вирішувати владі, яка володіє повною інформацією про стан справ. Але зрозуміло, що модель поведінки як в Криму тут не грає. "Путін затримається там, де дозволить Україна", - сказав польський прем'єр Дональд Туск. Це правда. І не можна постійно вимагати підтримки в Заходу, будучи бездіяльними. Серед іншого, зараз українській владі надзвичайно важливо обмежити активний сепаратизм Донбасом, не допустити такого ж сценарію в південних областях, Харківській та Запорізькій. Якщо російська диверсійна агресія розповсюдиться і туди, це вже буде повною катастрофою.

Зараз ви читаєте новину «Не можна погоджуватися із втратою Донбасу». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 5513
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода