Ексклюзиви
Середа, 11 травня 2011 10:01
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський
Анатолій Марциновський

На бунт проти режиму Януковича сподіватися поки що не варто

Невдоволення режимом президента Віктора Януковича сягнуло ніби критичної межі. Більш-менш вільні медіа рясніють прогнозами щодо майбутніх повстань, революцій, масових протестів. Для більшості українців читати й слухати про ці світлі перспективи — величезне задоволення.

Приємно дізнаватися, що Янукович іде шляхом румуна Чаушеску чи єгиптяна Мубарака. Це викликає позитивні емоції, надзвичайно дефіцитні в депресивній та деградуючій державі. Можливо, Янукович тому й не придушує остаточно свободу слова, щоб невдоволені могли отак випустити пару. Зрештою, це аж ніяк не заважає йому та Партії регіонів робити свою справу — вибудовувати систему, що дозволить максимально довго залишатися при владі й наживати за рахунок суспільства нові мільйони та мільярди.

Навряд чи у видимій перспективі їм щось у цьому завадить. В Україні справді відбуваються речі, що викликали б масові збурення в багатьох державах. У тих, де людям притаманні почуття власної гідності й висока громадянська свідомість. Україна до таких поки що не належить. Тому не варто марити близькістю народного бунту — навіть якщо українське суспільство методично тицяють обличчям у лайно.

Росте невдоволення — але абсолютно не зростає громадянська активність, а повстання чи революція з нізвідки не візьмуться. Самі лише розмови вдома на кухні чи за кухлем пива з друзями, написання гнівних коментарів в інтернеті до цього не призведуть.

Як не було, так і нема сподівань на політичну опозицію. "Месія", на відміну від 2004-го, відсутній. Юлія Тимошенко для цієї ролі не підходить, інших потужних опозиційних постатей не видно навіть на обрії.

Можна обійтися й без політиків, але на заваді стає віковічна біда українців — брак солідарності та нездатність об'єднатися. Про яке повалення Януковича можна говорити, коли немає елементарних дієвих профспілок, здатних влаштувати загальнонаціональні страйки чи вивести людей на масштабні мітинги? Великою втіхою став торік Податковий майдан. Він нібито досягнув мети, але згодом десятки тисяч його учасників спокійнісінько дозволили владі поглумитися над своїми лідерами. Та й із малим бізнесом уряд таки розправився: залишилися тільки торговці на ринках.

На диво пасивна молодь, зазвичай найрадикальніша й найактивніша верства суспільства. Фантастикою видається нині щось подібне на "революцію на граніті" 1990-го. На тодішні потужні студентські виступи немає й натяку, акції протесту кволі та беззубі.

Усе це при тому, що "успіхи" режиму Януковича справді мало кого залишають байдужими. Стрімке подорожчання, безсоромне жирування можновладців за рахунок бюджету, антиукраїнська гуманітарна політика, відсутність реформ, фактично узаконена соціальна несправедливість. Але висновки щодо близькості чи й самої можливості масового протесту слід робити не з полум'яних розмов і протестних настроїв українців, а з їхніх дій. Тому Янукович поки що може бути спокійний.

 

Зараз ви читаєте новину «На бунт проти режиму Януковича сподіватися поки що не варто ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

16

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1185
Голосування Скільки часу Олексій Михайличенко протримається на посаді головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) до зими
  • 2) до літа
  • 3) два роки
  • 4) повністю відпрацює трирічний контракт
Переглянути
Погода