1280 безпритульних зареєстровано у львівському центрі обліку та нічного перебування громадян. Директор установи 38-річний Олег Федоренко каже, що насправді безхатченків у Львові удвічі більше.
— У нас живуть лише ті, що можуть прожити без алкоголю. Ворожості й агресії від них я не помічав. Можуть, звичайно, вкрасти з підвалу якійсь компоти, картоплю. Часто мобільні телефони крадуть, бо багато з них мають кримінальне минуле. Проте міліціонери "шиють" їм різне. Проти наших мешканців порушено п'ять справ щодо зберігання набоїв для вогнепальної зброї. В усіх справах — однакова їх кількість, одного року випуску, одного калібру. Для чого безпритульному набої? Зрозуміло, що міліції потрібно покращувати статистику. Єдина небезпека, яку реально можуть становити безхатченки, — це поширення туберкульозу.
Через що люди втрачають житло?
— Більшість — через аферистів. Є мережа угруповань, які відслідковують самотніх людей з квартирами — алкоголіків, пенсіонерів. Був випадок, коли до жінки на Дорошенка прийшли під виглядом працівників "Львівгазу". Дали підписати папірець, ніби на згоду поміняти лічильник. Жінка не вчитувалася. А через два місяці потрапила до нас. Друга група безпритульних — це колишні ув'язнені. Поки відбували покарання, добрі родичі виписали їх із квартири або продали житло. Третя — вихідці із сиротинців.
Де живуть і харчуються безхатченки, які не ночують у центрі?
— Треба добре постаратися, щоби у Львові померти з голоду. Щодня чотири благодійні організації годують безпритульних. Живуть у закинутих дачах, недобудованих домах, біля відкритих теплотрас, у підвалах. Працюють вантажниками на всіх львівських базарах, підсобниками на будовах. Жебракують або збирають макулатуру.
Скільки мешканців центру мають паспорти?
— Половина отримали документи з пропискою у центрі обліку. Багато хто цим зловживає. Беруть кредити на різні суми. Звісно, не повертають їх. Зараз маю три пачки листів із банків. Один наш мешканець умудрився "позичити" в банку 40 тисяч гривень. Хоча ми розсилали листи по всіх фінансових установах, що за нашою адресою розташований не житловий будинок.
Є бездомні в області поза Львовом?
— Найбільше їх у Стрию, адже це місто залізничної розв'язки, та у промисловому Червонограді. Оскільки Львів близько до кордону, то маємо "клієнтів" з Одеси, Харкова, Афганістану, Ірану, Конго.
Як допомагаєте безпритульним узимку?
— Третій рік наші працівники машиною щодня об'їжджають місця їх "тусовок". Маємо спеціальну карту. Хто хоче, того забираємо у центр. Дехто дізнається, що в нас не п'ють, каже: "Дякуємо за турботу, до побачення". Часто нам повідомляють люди, що десь хтось замерзає. Торік добре у цій справі допомагали міліціонери. Вони обходили підвали, дзвонили нам, звідки забрати замерзаючих. Поїдемо, заберемо, помиємо, нагодуємо чоловіка. А за три дні він зникає. Некомфортно йому під дахом.
Безхатченку важко отримати медичну допомогу?
— Ми самі викликаємо їм "швидку". Щоразу мушу записувати номер бригади. Бо медики не в захваті від таких пацієнтів, можуть оглянути й покинути. Один начмед кричав, що в них не готель для бомжів. Грошей на лікування в нас не передбачено. Лікарні комунальні, то мусять брати витрати на себе. Минулої зими у Львові з безпритульних не замерз ніхто. Помирають переважно від горілки, інфарктів, інсультів.
3 
1
Коментарі